Чагарникам у ландшафтному дизайні відведено особливе місце – вони підтримують баланс між деревними та трав’янистими формами рослин, доповнюють композиції і, найчастіше, додають яскравості в оформлення саду. І серед усього розмаїття видів спірея японська та інші представники цього роду є фаворитами – завдяки невибагливості та різноманітності форм.
Спіреї (Spiraea) привабливі тим, що декоративні весь теплий сезон. А вже під час цвітіння їм немає рівних – ці білі або рожеві хмарки квіток з дивовижним медовим ароматом завойовують все більше і більше шанувальників.
Різновиди спірей
На відміну від більшості декоративних чагарників, що цвітуть, в основному, навесні, рід Spiraea може похвалитися представниками, які зацвітають в різну пору року – тут є і весняноквітучі різновиди, і ті, які усипані квітками аж до заморозків.
Весняні види
Весняноквітучі спіреї в ландшафтному дизайні представлені нечисленною групою, що не дивно – адже в цій «ніші» є безліч інших прекрасних рослин. У наших садах найбільш поширена спірея сіра і спірея Вангутта.
Спірея сіра
Спірея сіра – це велика рослина висотою до 2 м. Її численні пагони вкриті загостреними сірувато-зеленими листками, а білі, зібрані в суцвіття-щитки, квіти з’являються в травні. Найбільший інтерес представляє сорт «Грефсгайм», для якого характерні пониклі дугоподібні пагони, суцільно вкриті квітками під час цвітіння.
Спірея сіра морозостійка, витримує легке затінення, але дуже чутлива до посухи і сильної спеки.
Спірея Вангутта
Спірея Вангутта – високий (1,5-2 м) чагарник, що утворює кулясту крону. Молоді пагони прямостоячі, старі – дугоподібні і пониклі. Листя цієї рослини звужуються до основи, а на краях діляться на три частини, забарвлення їх темно-зелене зверху і сірувате з нижньої сторони. Суцвіття у формі півсфери з’являються в травні по всій довжині пагонів, іноді повторне цвітіння відбувається в кінці літа. Стандартне забарвлення квіток – біле, але зустрічаються і різновиди з рожевими суцвіттями.
Рослина морозостійка, але може пошкоджуватися в особливо суворі зими (відновлюється протягом сезону), витримує тінь, але найкраще себе почуває на сонячних місцях при достатній кількості вологи.
Літньоквітучі різновиди
Ця група більш обширна, сюди входять спіреї Білларда і Бумальда, спірея іволиста і японська спірея.
Особливістю літніх різновидів є те, що квіти з’являються на пагонах цього року, старі ж гілки не цвітуть, тому для підтримки декоративності таким рослинам потрібна стрижка.
Спірея Білларда
Спірея Білларда – широко поширений вид, завдяки своїй морозостійкості він виживає навіть у регіонах Крайньої Півночі.
Спірея Білларда являє собою високий (2-2,5 м) розлогий кущ з великим подовженим листям, що має забарвлення від світло-зеленого до сіро-зеленого. Великі кистеподібні суцвіття яскраво-рожевого кольору з’являються в липні-серпні і тримаються до заморозків. Плоди цей різновид не зав’язує через своє гібридне походження.
Спірея Бумальда
Різновид Бумальда – справжній карлик серед спірей, її кущі рідко перевищують висоту в 75-80 см. Пагони цього чагарнику утворюють кулясту крону і вкриті дрібним зворотнояйцеподібним листям з пилчастим краєм. Забарвлення листя – яскраво-зелене, але може злегка варіюватися.
Цвітіння спіреї Бумальда триває практично все літо, а забарвлення суцвіть може варіюватися від ніжно-рожевого до насичено-малинового, залежно від сорту.
Цей різновид не відрізняється морозостійкістю і на зиму вимагає укриття.
Спірея верболиста
Спірея іволиста – це високорослий чагарник з прямостоячими пагонами, які вкриті великими, ланцетно-подовженими листками з пилчастим краєм. Квітки цього різновиду можуть бути білими або рожевими, і зібрані у велике суцвіття-волоть. З’являються вони в середині літа.
У природному середовищі спірея верболиста росте по берегах водойм, тому для успішного культивування її в саду необхідно постійно підтримувати високу вологість ґрунту.
Корисно буде прочитати:
Композиції з вербами в ландшафтному дизайніВерба Hakuro Nishiki Верба — рослина, знайома практично всім, часто використовується для озеленення ділянок. Але екземпляри,…
Спірея японська
Спірея японська, мабуть, є найвідомішим і найпоширенішим видом, і різноманітність її сортів вражає — тут можна вибрати матеріал під різні завдання ландшафтного дизайну.
У дикому вигляді спірея японська росте на території Японії, Китаю та Кореї, але, незважаючи на «південне» походження, цей різновид з успіхом використовується для озеленення навіть найпівнічніших садів. В цілому, спірея японська – це витривалий чагарник, висота якого варіює від 30 см до 1,5 м, в залежності від сорту. Забарвлення листя і квітів також різноманітне. Цвіте гостя з Японії протягом усього літа.
Найвідоміші сорти
«Голд Маунд» – чагарник висотою до півметра, з кулястою кроною і золотисто-жовтим листям. При недостатності освітлення листя набуває червонуватого відтінку. Дрібні ніжно-рожеві квітки зібрані в невеликі суцвіття-парасольки і знаходяться на рослині протягом усього літа.
«Літтл Принцес» – морозостійкий сорт висотою до 80 см. Утворює щільну крону насиченого зеленого забарвлення, але, залежно від кількості світла, листя може змінювати свій колір. Спірея японська «Літтл Принцес» зацвітає в червні, і дрібні, рожево-червоні квітки в суцвіттях тримаються на рослині до кінця літа. Восени кущ стає золотисто-жовтим.
«Манон» – компактний кущ з кулястою кроною, що досягає у висоту 70-90 см. Суцвіття його кармінно-рожеві і досить великі. Цвітіння триває з липня по вересень. Восени листя рослини змінює забарвлення на помаранчеве або червоно-фіолетове.
«Голд Флейм» – рослина-хамелеон: навесні забарвлення листя помаранчеве, в період цвітіння – лимонне, а восени стає мідним. Квітки дрібні, яскраво-рожевого кольору, зібрані в суцвіття діаметром до 5 см, з’являються в кінці червня і прикрашають кущ до кінця серпня. Швидкорослий сорт, який, однак, рідко переростає 1 м у висоту.
-
- Спірея японська “Голдфлейм”
«Кендлайт» – карликовий сорт, висота куща не перевищує півметра. Навесні листя має кремово-жовтий колір, який до періоду цвітіння стає більш насиченим. Рожеві суцвіття з’являються в липні.
Спірея японська «Широбана» – компактний кущ висотою до 60 см. Цей сорт цікавий своїм цвітінням – на одному і тому ж кущі розпускаються квіти білих і рожевих відтінків.
Використання спіреї для оформлення ділянки
Спірея в ландшафтному дизайні може грати різні ролі. З різновидів цієї рослини створюють живоплоти і видові композиції, деякими сортами доповнюють квітники і клумби, вони гарні і в поодиноких посадках. Але кожному виду – своє застосування:
- В якості рослин-солістів слід вибирати різновиди з кулястою кроною, або розлогі, з дугоподібними пагонами, наприклад, спірея Білларда або весняноквітучий різновид Вангутта. А сорти з незвичайним забарвленням листя підходять в якості смислових центрів композицій.
- Групові посадки створюють з екземплярів різних сортів – різної висоти, форми крони, забарвлення. Якщо підібрати види за часом цвітіння, то можна створити композицію, яка буде радувати цвітінням весь теплий сезон.
- Для створення на ділянці «азіатських мотивів» якнайкраще підходить спірея японська, особливо її високорослі сорти.
- На клумбах з багаторічників висаджують карликові сорти.
- Для створення живоплоту підходить спірея іволистна та інші високорослі різновиди. Низькорослі сорти підходять для створення бордюрів уздовж доріжок і окантовки квітників.
- Представники роду Spiraea прекрасно поєднуються з іншими листяними і хвойними рослинами, їх часто використовують для створення переходу між високими елементами композиції і навколишнім простором. Такі різновиди, як спірея японська «Манон» або «Літл Принцес», прекрасно підходять для цих цілей. Хорошими сусідами будуть різні декоративні чагарники, наприклад, мигдаль, про який докладніше можна дізнатися тут.
Правильна посадка
Практично всі представники роду Spiraea – світлолюбні рослини, але деякі сорти переносять і півтінь. Кращим часом посадки цієї рослини вважається вересень, але допускається і посадка навесні літньоквітучих видів, а екземпляри із закритою кореневою системою можна висаджувати протягом усього теплого сезону.
- Посадкову яму або траншею (у разі живоплоту) готують заздалегідь. Її розміри повинні перевищувати габарити кореневої системи хоча б на третину. Якщо ґрунтові води на ділянці близькі до поверхні, то на дно ями необхідно помістити шар дренажу.
- Особливих вимог до ґрунту у спіреї немає, чудово підійде садовий ґрунт або суміш листової та дернової землі. Спірея Білларда найкраще росте на піщаних субстратах, а спірея японська віддає перевагу більш родючим ґрунтам.
- Перед посадкою необхідно оглянути коріння саджанця – якщо вони злегка пересохли, то слід поставити рослину у воду на деякий час. Хворі та відмерлі корінці потрібно видалити.
- При посадці коріння саджанця розправляють і акуратно засипають субстратом, не заглиблюючи кореневу шийку.
Догляд
Спіреї не вимагають особливого догляду, але все ж є кілька важливих моментів:
- Полив повинен бути регулярним, так як у рослини поверхнева коренева система. Пересушувати землю не можна, а спірея іволиста взагалі вимагає постійно вологого грунту.
- Всі різновиди погано переносять ущільнення ґрунту, тому після поливу важливо розпушувати субстрат в пристовбурному колі.
- Чагарники добре реагують на внесення мінеральних підживлень навесні. В середині літа чагарники підгодовують органікою з домішкою фосфоровмісних добрив.
- Для підтримки декоративності літньоквітучим рослинам потрібна стрижка. Її проводять навесні, до розпускання листя. Скорочують всі торішні пагони, іноді спірея японська зрізається до висоти 20-30 см над рівнем ґрунту. Ці заходи стимулюють утворення молодих пагонів, на яких влітку з’являються суцвіття.
- Весняноквітучі екземпляри стрижуть після цвітіння, але цей захід не є обов’язковим.
Основні різновиди спірей здатні зимувати без укриття, але в перший рік після посадки або в разі особливо цінних екземплярів слід утеплити коріння рослин – пристовбурне коло засипають тирсою або листяним опадом.
Корисно буде почитати:
Вирощування бересклета ФорчунаВічнозелені дерева і чагарники вже досить давно стали «родзинкою» в ландшафтному оформленні ділянок. Зберігаючи…
Розмноження
Основні способи розмноження спірей – живцювання і поділ куща.
Живці довжиною 10-15 см заготовляють навесні або в липні з однорічних пагонів. Їх обробляють стимуляторами коренеутворення і висаджують в пісок або суміш торфу з піском. Важливо підтримувати постійну вологість субстрату.
Через кілька місяців молоді рослини висаджують на підготовлену грядку, а після зимівлі, на наступний рік, їх можна пересадити на постійне місце.
Розподіл кущів проводять восени. Для цього рослину викопують і розділяють на кілька частин так, щоб у кожної діленки залишалися коріння, пагони і нові точки росту. Всі зрізи присипають золою або товченим вугіллям, і нові екземпляри розсаджують на постійні місця.
Розмноження насінням – процес тривалий, і можливий далеко не у всіх випадках, наприклад, спірея Білларда і гібрид Бумальда не зав’язують насіння.
Хвороби і шкідники
Рід Spiraea рідко піддається хворобам і нападам шкідників. Небезпеку можуть становити попелиця, павутинний кліщ і листовійка.
- Ознаками появи павутинного кліща є наявність тоненьких павутинок і передчасне усихання листя. Найчастіше це трапляється в посушливе літо.
- Попелиця пошкоджує суцвіття рослини, при цьому знижується якість цвітіння.
- Згорнуте в трубочку і прогризене листя – це ознаки листовійки. З’являється вона в травні-червні і може сильно зіпсувати зовнішній вигляд чагарнику.
Боротьба зі шкідливими комахами ведеться з використанням інсектицидів.
Іноді чагарник уражається різного роду плямистістю листя – викликають цю групу хвороб паразитичні грибки. Методи боротьби полягають у видаленні уражених частин рослини і обробці кущів фунгіцидами.
