Верби в ландшафтному дизайні: Хакуро Нішікі та інші види

Верба Hakuro Nishiki

Верба — рослина, знайома практично всім, часто використовується для озеленення ділянок. Але екземпляри, взяті з дикої природи, ростуть з великою швидкістю, швидко перетворюючись з тоненьких прутиків на великі, якщо не гігантські, дерева. Тому дизайнери все частіше звертають увагу на види та сорти з контрольованим ростом, такі як верби Хакуро Нішікі, які не виростають вище 2-х метрів і виглядають дуже ефектно.

Взагалі, рід Вербові представлений різноманітними природними формами — тут є дерева і чагарники, багатометрові гіганти і практично ліліпути, види з прямостоячими, плакучими або сланкими пагонами. А завдяки селекціонерам, світ побачили найрізноманітніші сорти та гібриди, серед яких можна знайти саме те, що підійде конкретній ділянці та вирішуватиме певне завдання.

Види та сорти

Нижче розглянуто найцікавіші з точки зору ландшафтного дизайну форми верби.

Куляста верба

Для тих, хто звик до «плакучого» вигляду верб, цей вид може стати сюрпризом. Верба куляста — один із різновидів верби ламкої (Salix fragílis), яка утворює кулясту або куполоподібну крону.

Деревце, як правило, багатостовбурне і вкрите світлою корою, а його гілки та гілочки спрямовані вгору, на відміну від більшості звичних сортів, пагони яких опускаються вниз. Листя у цього сорту має звичайну для дерев цього роду ланцетну форму, темно-зелене зверху і сірувате з зворотного боку. Свою назву вид отримав через дуже тендітні кінчики пагонів, які можуть постраждати від сильних вітрів.

Карликом цю красуню не назвеш, але й до гіганта їй далеко — деревце виростає максимум до семи метрів, а діаметр крони або куща (у разі кущової форми) не більше трьох. Ламкість не заважає декоративним властивостям, навіть навпаки, від цього крона стає ще густішою. Більшій щільності листя сприяє і стрижка, яку верба легко переносить.

Вид любить сонячні місця, до родючості та структури ґрунтів невимогливий, але любить рясний полив. Висока морозостійкість — ще один плюс. Використовується як в одиночних, так і в групових насадженнях.

Карликові різновиди

До цієї групи належить безліч видів, переважно гірського та арктичного походження, а також гібриди на їхній основі. Ці рослини активно використовуються в ландшафтному дизайні. Ефектно виглядає жива огорожа з верби, а альпінарій часто неможливо уявити без цього листопадного чагарнику.

Всі вони невибагливі до догляду, досить морозостійкі і можуть рости на будь-яких ґрунтах, крім болотистого. Місця для карликових порід повинні бути сонячними, але вони переносять і легке затінення. Полив потрібно забезпечити помірний, систематичне перезволоження може знищити деревця.

• Сорт «Нітіда» — верба повзуча, досягає у висоту до півметра і утворює зарості до 1,5 м у діаметрі. Має сріблясто-зелене опушене листя овальної форми. Цвіте жовтими сережками до розпускання листя, у цей час великі кущі схожі на золотисті хмарки.
• Сорт «Тухкімо» — верба сланка, сильногіллястий чагарник висотою 40–50 см з червоно-коричневими повзучими пагонами та сріблясто-зеленими листочками. Суцвіття-сережки з’являються одночасно з листям.
• Верба шерстиста — сильногіллястий чагарник висотою до 1 м. Молоді пагони опушені, а листя округле, сіро-зелене і вкрите з обох боків світло-сірим пушком. Зацвітає після розпускання листя. Не любить холодних вітрів і надлишку вологи в ґрунті.
• Верба сітчаста — справжній ліліпут серед цього роду рослин. Стебла довжиною до 50 см стеляться по землі, і сам кущик підноситься над землею всього на кілька сантиметрів. Листочки темно-зеленого кольору, шкірясті та вкриті сітчастим малюнком. Суцвіття рожевого або жовтого кольору з’являються після розпускання листя.

Верба козяча

Цей різновид — один із найпоширеніших у лісистій частині Євразії, його можна зустріти практично всюди. Використовується верба козяча (Salix caprea) і при озелененні ділянок, адже це абсолютно невибаглива рослина, вона морозостійка, тіньовитривала і невимоглива до ґрунтів.

Деревце може виростати до 10 метрів у висоту, тож для невеликих ділянок воно не підходить. Потужні гілки вкриті гладенькою світлою корою, молоді пагони злегка опушені. Листя, мабуть, найбільше серед усього роду вербових, овальне, може досягати 15 см у довжину, зверху воно зелене, а зі зворотного боку сірувате.

Цвіте Salix caprea до розпускання листя, сережки спочатку опушені, потім стають лимонно-жовтими. Пилок і пух можуть викликати алергію.

У ландшафтному дизайні часто застосовується плакуча форма цього дерева, яка не займає багато місця, але дуже декоративна. Пагони звисають до землі, а висота рослини залежить від рівня щеплення. Догляд за плакучим різновидом ускладнений необхідністю постійної обрізки та формування пагонів, інакше дерево швидко втрачає красу.

Основну обрізку проводять навесні відразу після цвітіння, коли зрізають 2/3 від довжини пагонів. Протягом теплого сезону видаляють слабкі, непривабливі або такі, що ростуть не в тому напрямку, гілки.

Використовується Salix caprea в групових композиціях, при оформленні садових доріжок і берегів водойм (у цьому випадку не можна висаджувати вербу занадто близько до води — вона не витримує заболочених ґрунтів).

Сорт Хакуро Нішікі

Досить незвичайна рослина родом з Японії, яка поступово завойовує свою популярність завдяки надзвичайній декоративності.
Salix integra Hakuro-nishiki являє собою великий чагарник або штамбове деревце. Кущова форма досягає у висоту 1,5-2 метри, а в ширину розростається до трьох метрів. Штамб більш компактний і має округлу крону.

Покриті коричнево-червоною корою гілки рослини довгі, тонкі і на кінцях звисають вниз. Листя ланцетоподібне, молоде має білувато-рожеве забарвлення, а з часом стає зеленим. Розпускається воно в травні, а незадовго до цього кущ покривається пурпуровими сережками з ледь помітним квітковим ароматом.

Росте чагарник досить швидко, за рік приріст може становити до півметра у висоту. Висаджувати гостю з Японії можна як у півтіні, так і на відкритих ділянках, але найбільш яскраве забарвлення листя виходить тільки на сонячних місцях. Грунт підходить будь-який, але рослина найкраще почувається на легких повітропроникних ґрунтах, тому в посадкову яму має сенс додати торфо-піщану суміш.

На відміну від карликових родичів, японська верба переносить перезволоження краще, ніж посуху, тому полив повинен бути рясним, особливо на початку, поки триває вкорінення.

За зимостійкістю верба Хакуро Нішікі поступається місцевим видам і вимагає укриття на зиму. Для цих цілей можна використовувати будь-який нетканий матеріал, але ні в якому разі не поліетилен. Без укриття може рости у формі низькорослого чагарнику, оскільки більшість гілок над рівнем снігу відмерзатимуть.

Навесні проводять санітарну стрижку, видаляючи пагони, що не пережили зиму, та слабкі пагони. Протягом року підтримуюча обрізка потрібна тільки штамбовим деревцям.

Корисно буде прочитати:

Композиції з дівочим виноградом у ландшафтному дизайні
Дівочий виноград у ландшафтному дизайні – це найбільш часто застосовувана багаторічна ліана, швидкоросла і…

Верба пурпурова

У природі це тонкогіллястий чагарник висотою до 4 метрів, у ландшафтному дизайні часто використовується верба пурпурова ‘Nana’ (Salix purpurea ‘Nana’) — компактний і витончений сорт, який виростає до півтора метра у висоту і має більш тонкі, ніж у дикого родича, гілки.

Кущ має форму півсфери, тонкі численні пагони червонувато-коричневі і вкриті сіруватим нальотом. Листя дрібне, ланцетоподібної форми, забарвлене в сріблясто-зелений колір. Суцвіття з’являються до розпускання листя, їх забарвлення пурпурне, звідки верба й отримала свою назву.

Найкраще висаджувати чагарник на добре освітленому місці, але й легка півтінь не зашкодить рослині. Ґрунт може бути будь-яким. Догляд полягає у своєчасних рясних поливах і періодичній стрижці. Стрижку чагарник переносить добре, йому можна надати форму ідеальної кулі.

Культура морозостійка і не вимагає укриття на зиму. В особливо холодні зими може вимерзати до рівня снігового покриву, але за літо відростає заново.

Salix purpurea ‘Nana’ — це ажурний кущик, який легко впишеться в дизайн будь-якої ділянки. Вона добре виглядає і як соліст, і в групових насадженнях. Її можна висаджувати на березі водойм.

Застосування в ландшафтному дизайні

Верби — гнучкий матеріал для ландшафтного дизайну. Різноманітні композиції, живоплоти та навіть топіарні форми — все це сфери її застосування. А загальна невибагливість представників роду Salix робить їх практично незамінними в озелененні садових ділянок.

Живопліт з верби

Хорошою альтернативою паркану є жива огорожа з верби, тим більше що створити її можна в найкоротші терміни. Для створення огорожі вибирають чагарникові породи, якщо планується повноцінний паркан — то краще вибирати середньорослі сорти, а для декоративного обрамлення доріжок чудово підійдуть карликові.

Ефектно виглядає шпалерна огорожа з верби, до того ж вона не займає багато місця. Для її створення використовуються живці або однорічні рослини. Їх висаджують у ряд на відстані 20-25 см, але не вертикально, а під кутом 45⁰ — так, щоб прутики перехрещувалися з сусідніми і утворювався ромбоподібний візерунок. У місцях дотику кору у саджанців пошкоджують гострим ножем і закріплюють — завдяки цьому сусідні стовбури зростаються, що надає міцності огорожі. У міру росту гілки переплітають далі. Живій шпалері потрібна опора.

Живопліт потрібно періодично підстригати з боків і зверху, вкорочуючи молоді пагони. Зазвичай товщина такого насадження не перевищує 30 см.

Низькорослі породи висаджують уздовж доріжок або на межі квітників у шаховому порядку. Завдяки досить швидкому зростанню, незабаром кущики змикаються в єдину посадку. Бордюрам з мініатюрних верб потрібна формуюча та підтримуюча стрижка.
Живі огорожі також потребують поливу, особливо в суху спекотну погоду. А щоб домогтися особливої густоти крони, можна періодично підгодовувати насадження добривом з підвищеним вмістом азоту.

Корисно буде прочитати:

Популярні хвойні рослини для саду
Якого б розміру не була ділянка, для неї завжди знайдуться хвойні рослини, без яких жоден сад не може вважатися…

Ландшафтні композиції

Завдяки швидкому зростанню та гнучкості — верби є чудовим матеріалом для створення арок, зелених тунелів, альтанок. Для цих цілей молоді рослини висаджують групками і переплітають у міру відростання нових пагонів. Кулясті форми, висаджені невеликими групками, цікаво виглядають на відкритих просторах, як і низькорослі подушкоподібні чагарники.

Строкаті різновиди, наприклад, японська верба, чудово поєднуються з одноколірними рослинами, а плакучі та карликові верби практично незамінні в оформленні струмків і ставків на ділянці. Оригінально виглядають посадки-мікси з верб, що відрізняються за висотою та обрисами. Хорошим сусідом буде мигдаль та інші декоративні чагарники.

Ідей для композицій може бути багато і все залежить від розміру ділянки та фантазії дизайнера, а різноманіття роду вербових відкриває все нові й нові можливості для їхнього застосування.