Як вирощувати геліотроп з насіння і подальший догляд за квіткою

Цю декоративну рослину досить рідко можна зустріти в садах і на дачних ділянках, хоча її привабливе синьо-фіолетове або синє забарвлення квіток не так вже й часто зустрічається в природі. Геліотроп в природних умовах росте в субтропічних і тропічних районах. Ця рослина входить до складу роду Геліотроп сімейства бурачникових. Рід об’єднує понад 250 видів. Культура представлена напівчагарниками або трав’янистими багатолітниками.

А крім того, рослина цікава однією ботанічною особливістю, яка відбилася в її назві. Квітконоси цієї культури завжди повертаються слідом за сонцем, а тому квітки геліотропа завжди освітлені ним. Протягом ночі квітконоси знову повертаються на схід, де щоранку з’являється сонце і все повторюється спочатку.

Ця рослина вкрита великою кількістю темно-зеленого листя з хвилястою або зморшкуватою поверхнею і досить помітними прожилками більш світлого відтінку. Листя прикріплюється до пагонів за допомогою невеликих черешків один за одним (так зване чергове розташування).

Досить велике суцвіття у вигляді щитка складається з маленьких ароматних квіток фіолетово-синього або густо-синього відтінку. Але зараз виведені сучасні сорти, пофарбовані в блакитний, білий колір та інші кольори. Аромат, що відрізняється у різних видів і сортів, обумовлений наявністю ефірної олії в квітках. У одних він нагадує запах ванілі, у інших – запах свіжоспеченого пирога з вишнею. Завдяки цьому геліотроп використовують у парфумерії при виготовленні парфумів. Дуже дрібне насіння чорного відтінку дозріває в плоді, що складається з чотирьох частин.

Оскільки геліотроп не переносить температур нижче нуля, то його в наших умовах використовують тільки як однорічну культуру.

Знайомимося з видами і сортами

Найпоширенішими видами цієї культури є геліотроп європейський, геліотроп курасавський. Набагато рідше зустрічається геліотроп опушений. Для оформлення квіткових композицій клумб, контейнерів і переносних ваз в основному використовують геліотроп деревовидний, а також геліотроп щиткоподібний і стеблообгортальний.

Геліотроп європейський

Геліотроп стеблообгортальний

Геліотроп перуанський

Геліотроп перуанський (або деревоподібний) є багаторічною рослиною, яка використовується в нашій країні як однорічна культура. Вперше він був знайдений в Південній Америці.

Розгалужені кущі цієї рослини утворені прямостоячими або відхиленими пагонами, які можуть досягати у висоту від 40 до 60 см. Темно-зелене листя з зморшкуватою верхньою поверхнею вкрите великою кількістю дрібних волосків. Нижня поверхня має більш світлий відтінок. Вони прикріплюються до пагонів за допомогою недовгих черешків.

Дрібні квітки, пофарбовані у фіолетовий або густий синій відтінок, зібрані в суцвіттях типу щитка довжиною від 10 до 15 см. Геліотроп деревовидний цвіте з червня до перших заморозків. У нашій країні насіння цієї культури дозріває рідко, і відбувається це в кінці вересня – початку жовтня.

Геліотроп перуанський

Найвідомішим серед них є геліотроп сорту «Марина» або «Марін», який виділяється компактною формою куща і суцвіттям довжиною близько 15 см. Він також полюбився за темно-фіолетові квітки і листя густого зеленого кольору з коричнево-фіолетовим відтінком.

Геліотроп “Одіссей” розкриває свої красиві фіолетові суцвіття на тлі зеленого листя з загостреними кінцями і легким синюватим відтінком.

Сорт «Марін Блю» привертає увагу коричнево-фіолетовими квітками, які при розпусканні видають аромат пирога з вишнею.

Невисокий сорт «Міні Марін» під час цвітіння розкриває блакитно-фіолетові квітки, які прекрасно поєднуються з сіро-зеленим листям.

Сорт «Уайт Леді» особливо ефектний своїми білими квітками, які з’являються з рожевих бутонів.

Геліотроп «Морський Бриз» подобається багатьом садівникам за досить великі суцвіття довжиною близько 12 см, що складаються з синіх дрібних квітів. Висота кущів варіюється від 40 до 45 см.

Сорт «Фрейгрант Делайт» привертає увагу суцвіттями, які складаються з квіток різного забарвлення (від лавандового до фіолетово-коричневого) і ароматом ванілі.

Фото геліотропів цих сортів можна подивитися нижче.

Розмноження насінням

Довгий час геліотроп в нашій країні розмножувався тільки за допомогою живців, оскільки насіння в наших кліматичних умовах визріває рідко, а придбати його в магазинах було великою проблемою. Тепер ситуація змінилася, а тому виростити геліотроп з насіння не складає труднощів. Насіння різних сортів і видів геліотропа можна купити практично в будь-якому спеціалізованому магазині або центрі, але щоб отримати з них квітучі рослини, потрібно знати технологію вирощування.

При вирощуванні геліотропа з насіння варто знати, що посів цієї рослини проводять з січня до початку квітня. Час посіву настає за 10-12 тижнів до моменту закінчення останніх заморозків. У середній смузі останні заморозки зазвичай бувають на початку червня, а значить, посів потрібно проводити в кінці лютого – початку березня. У південних регіонах останні заморозки закінчуються на початку травня, отже, посів потрібно проводити в кінці січня – на початку лютого.

Для посіву підбирають невисокі ємності, які наповнюють універсальним квітковим ґрунтом або сумішшю з слабокислого торфу (3 частини) і річкового піску (1 частина). Для запобігання появи захворювань розсади (чорна ніжка та інші) ґрунт проливають розчином марганцю (міцного), «Фітоспорину» або «Превікуру».

Насіння акуратно розсипають по поверхні зволоженого ґрунту і злегка присипають тонко подрібненою землею. Висота шару повинна становити не більше 1-2 мм. Засіяні ємності накривають плівкою, склом або пластиком, щоб підтримувати майже 100% вологість. Оптимальною температурою пророщування вважається 18-20 градусів Цельсія. При такій температурі насіння проростає за дві – чотири тижні. Після проростання більшої частини насіння укриття знімають.

При вирощуванні геліотропа з насіння варто пам’ятати, що сіянці найкраще розвиваються при 20-22 градусах на добре освітленому місці. Їх розсаджують в окремі невеликі ємності (діаметр від 7 до 9 см), як тільки з’являться одна або дві пари справжніх листків. Через два-три тижні після пікіровки у молодих рослин прищипують верхівку для утворення пишного куща.

Розсаду у віці 3-4 місяців починають висаджувати на клумби і в бордюри, як тільки пройдуть заморозки. Місце для геліотропів вибирається на добре освітленій ділянці з зволоженим повітропроникним ґрунтом і великою кількістю поживних речовин. Відразу після висадки розсаду поливають і прикривають від прямого сонця на пару днів, щоб рослини трохи адаптувалися і не в’янули.

Корисно буде почитати:

Посадка вербени на розсаду
Яскрава, приваблива і одночасно скромна, невибаглива – вербена популярна серед садівників завдяки…

Розмноження живцями

Досить легко розмножити геліотроп живцями. Для цього використовують добре розвинені рослини, які викопують восени з саду, поміщають в контейнери і зберігають в зимовий час в прохолодних світлих приміщеннях при температурі від 10 до 15 градусів (оранжерея або зимовий сад). У зимовий період цим екземплярам потрібен обмежений полив.

Різати живці починають з 15 лютого і продовжують до травня. Пагони геліотропа нарізають на частини, так, щоб на кожній з них було по 3 або 4 міжвузля. У нижній частині живця листя бажано видалити зовсім, а у верхній частині – зменшити на одну третину листової пластини. Нижній кінець живця обробляють «Корневіном» для кращого вкорінення.

Нарізані і оброблені частини пагонів поміщають в контейнери з повітропроникним грунтом, який складають з листової землі і піску (2 частини: 1 частина). Від появи гнилі і грибкових захворювань земляну суміш проливають розчином марганцю (темно-рожевим) або Фітоспорину. Висаджені живці поміщають в кімнатну теплицю, де температура повинна підтримуватися на рівні 22-25 градусів. Протягом дня теплицю провітрюють, а живці обприскують і трохи поливають. Коріння з’являються за три – чотири тижні.

Укорінені рослини розсаджують в окремі ємності з зволоженою поживною і пухкою сумішшю, що складається з торф’яної, дернової землі і піску (4 частини: 2 частини: 1 частина). Щоб форма куща була більш акуратною і компактною, верхівки пагонів видаляють. При висадці в квітники відстань між кущиками становить від 15 до 20 см.

Догляд

При посадці геліотропа і догляді за ним основна увага приділяється поливу, оскільки ці рослини вимогливі до вологості грунту. Молоді екземпляри поливають регулярно, при цьому небажано допускати пересихання грунту. Дорослі рослини поливають, коли підсохне верхня частина землі. Для збереження вологи і зменшення появи бур’янів територію навколо кущів посипають мульчуючими матеріалами (дерев’яною тріскою, перегноєм). Такий прийом допомагає скоротити кількість поливів і розпушування, а це полегшує догляд за рослинами.

Молоді рослини геліотропа і його розсаду підгодовують кожні два тижні спеціальним добривом з азотом, фосфором і калієм для красивоквітучих рослин. Також бажано додавати в добрива мікроелементи. Підгодівлю проводять до початку масового цвітіння.

У відкритому ґрунті ця культура практично не уражається жодними захворюваннями і на неї рідко нападають шкідники. Але при утриманні рослини в зимових садах і теплицях геліотроп може пошкоджуватися білокрилкою, борошнистими червецями, попелицею і павутинним кліщем. Найчастіше комахи-шкідники нападають на дорослі рослини, які перенесли зиму.

Для знищення білокрилки і павутинного кліща використовують “Вермитек”, “Актеллік” і “Фітоверм”. При появі борошнистих червців рослини обробляють “Актарою” або “Кондифором”.

Геліотроп в ландшафтному дизайні

Сучасні сорти цієї рослини використовують при оформленні різних квіткових і ландшафтних композицій. Вони відмінно підходять для краю бордюру і переднього краю клумби або квітника. Сорти з фіолетовими, синіми квітами добре поєднуються з білими і рожевими бегоніями вічноквітучими, білими і рожевими петуніями, жовтими рудбекіями багаторічними, енотерою, алісумом скельним і іберісом вічнозеленим.

Геліотроп чудово підходить для оформлення переносних ємностей, підвісних контейнерів і горщиків. У таких композиціях він добре виглядає з дихондрою, пеларгонією, тютюном, петунією, колеусом, вербеною і бальзаміном, про який докладніше можна дізнатися тут.

Цікавим буде використання геліотропа в композиції з листопадними і вічнозеленими невисокими чагарниками, які мають жовте, жовто-зелене листя або хвою. Це можуть бути сорти спіреї японської, барбарису, вейгели, туї та ялівцю.