Як позбутися щитівки. Класифікація та фото шкідника

На жаль, життя садівника іноді сильно затьмарює поява на рослинах шкідників. Вони бувають досить підступні: одних важко помітити і вчасно розпізнати, а з іншими дуже важко боротися. Таким шкідником є щитівка. Щоб відразу надати допомогу зеленим друзям, слід ближче познайомитися з цим ворогом. Якою буває щитівка, фото покаже крупним планом.

Розпізнаємо ворога

Щитівка або щитова попелиця (Diaspididae) — сисні шкідники родини рівнокрилих. Залежно від виду, доросла комаха має розмір від 0,5 до 5 мм, її тіло вкрите своєрідним восковим панциром-щитком (звідси і назва), який служить надійним захистом.

Особини різної статі сильно відрізняються одна від одної (статевий диморфізм). Самки не мають ні ніг, ні крил, іноді вони навіть позбавлені очей. Панцир у них більш опуклий і округлий. Самці трохи менші за розміром, мають пару крил, нормальні кінцівки, плоский злегка подовжений панцир і редуковані (спрощені, слаборозвинені) ротові органи. Після спарювання самці гинуть.

Щитівка

У більшості видів щитівок самки відкладають яйця, але трапляються і живородні екземпляри (наприклад, щитівка каліфорнійська). З яєць з’являються личинки, які спочатку дуже активно рухаються. Вибравши відповідне місце і присмоктавшись до рослини, личинки стають нерухомими. Поступово линяючи, вони покриваються щитком зі скинутих шкірок і воскового секрету. Щитки бувають округлі або більш довгасті, коричневого, бурого або білого кольору.

Щитівки дуже схожі з ложнощитовками. Відмінність у тому, що у ложнощитовок немає воскового панцира, а роль щитка виконує відмираюча при линьці шкіра самки. Висихаючи, вона піднімається над тілом, створюючи захист для комахи і відкладених яєць. Тому щиток у псевдощитовок більш опуклий (схожий на половину горошини) і трохи більший за розміром (до 7 мм).

Корисно буде почитати:

Позбавляємося від крота народними засобами
Смішний кріт з мультфільму або діловий з казки про Дюймовочку в дійсності виявляється зовсім не таким вже…

Види щитівок

Існує безліч видів щитівок (понад 2400), тому також різноманітний і список уражуваних ними рослин кімнатних, оранжерейних і відкритого ґрунту. Відзначимо лише кілька видів цих комах, що шкодять рослинам у відкритому ґрунті.

Шкодять садовим деревам такі щитівки, як фіолетова (Pariatoria oleae Colvee), жовта грушева (Quadraspidiotus pyri Licht), червона грушева (Epidiaspis leperii Sign), комахоподібна (Lepidosaphes ulmi L.) та інші, а від трояндової (Aulacaspis rosae Bouche) страждають кущі троянд і ожини.

Уражують декоративні дерева і чагарники щитівки вербова (Chionaspis salicis), тополева (Quadraspidiotus gigas Thiem et Gem), бересклетова (Unaspis evonymi Comst) та інші.

Хвойні рослини схильні до нападу щитівок ялицевої (Syngenaspis pariatoriae Sulc), соснової (Leucaspis pusilla Loew), ялинової (Nuculaspis abietis Schr) та інших.

Також існує безліч видів щитівок, що паразитують на кімнатних рослинах.

Але найпоширенішими і найнебезпечнішими вважаються каліфорнійська і тутова щитівки, які віднесені до карантинних комах-шкідників.

Каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus) — поширена повсюдно і її можна сміливо назвати всеїдною, оскільки вона пошкоджує близько 200 видів рослин. Щиточки у самок цього виду круглі, забарвлені під колір кори (темно-сірі, іноді з коричневим відтінком), розміром до 2 мм. Тіло плоске лимонного кольору. У самців щиточки овальні, розміром до 1 мм, сірого кольору (від світлого до практично чорного) з жовтуватим відтінком. Тіло дорослого самця світло-помаранчеве, з однією парою крил, з вусиками і кінцівками, довжиною близько 0,85 мм. Молоді личинки («бродяжки») світло-жовті, а зрілі личинки схожі на самок.

Каліфорнійська щитівка

Чим тепліший клімат, тим більше поколінь каліфорнійської щитівки розвивається за один рік (від 1 до 4). Личинки зимують на стовбурах і гілках під щитками, витримують морози до -30 градусів, а деякі навіть до -40. У м’якому кліматі можуть зимувати і деякі молоді самки.

Разом з весняним пробудженням рослин, личинки виходять зі сплячки і починають інтенсивно харчуватися, а до початку травня на деревах вже тільки дорослі самки. До цього часу починається політ самців і відбувається спарювання. Каліфорнійська щитівка — живородна комаха. У першій половині червня вони народжують личинок (близько 100), потім самка гине. Личинки розповзаються, щоб вибрати місце для харчування. Найчастіше вони присмоктуються біля бруньок, в тріщинах кори і починають розвиватися. У липні з’являються молоді зрілі комахи. Повний цикл розвитку цієї щитівки дорівнює приблизно 30 дням.

Тутова щитівка

Тутова щитівка (Pseudaulacaspis pentagona) — має широкий ареал поширення. Є поліфагом (багатоядною), в її «меню» безліч плодових і декоративних дерев і чагарників, вона навіть може пошкодити деякі овочеві культури — баклажани, гарбуз, кормовий буряк, моркву.

Щиток у самки в середньому близько 2 мм, білого, іноді сіро-білого кольору, округлої форми. Тіло жовте або світло-помаранчеве. У самця щиток довгастий, білого кольору з парою поздовжніх жолобків. Дорослий самець має тіло близько 1 мм яскраво-жовтого кольору, завжди з парою крил, ногами і вусиками.

Яйця білі (можуть мати кремовий і жовтуватий відтінок) і жовті (з рожевим або помаранчевим відтінком). З білих яєць з’являються самці, а з жовтих — самки. Відповідно личинки самців теж білі, а самок — помаранчеві.

Зимують у тутової щитівки запліднені самки. Навесні, коли температура повітря досягне приблизно 10 градусів, вони відкладають яйця, які розвиваються під щитком самки. На початку травня з’являються рухливі личинки. Вибравши відповідне місце, вони присмоктуються, поступово утворюють щиток і починають розвиватися. До кінця червня вже готове нове покоління дорослих самок. У серпні відбувається яйцекладка третього покоління щитівок, з яких в жовтні вже виходять дорослі особини. Відбувається спарювання і самки йдуть на зимівлю.

Як виглядає уражена рослина

Першою ознакою того, що ваша рослина заражена щитівкою, буде наявність на листі липкого, схожого на сироп, нальоту. Ці виділення називають медяною росою. Вони утворюються в результаті життєдіяльності комах-шкідників, що смокчуть. У цих виділеннях активно розвивається сажистий грибок, який завдає рослинам серйозної шкоди.

Оглянувши вашого «зеленого друга», ви також помітите на стовбурі, гілках, нижній частині листа сіро-коричневі або брудно-білі бляшки. Це самки і дорослі личинки, які смокчуть сік з рослини.

Наприклад, каліфорнійська щитівка (як і багато інших видів щитівок) в перший рік після зараження призводить до того, що на пошкоджених ділянках відбувається наростання нових тканин. Тому утворюється горбистість і нерівність кори. Уражені листя спочатку червоніють, потім деформуються і опадають. На другий рік зараження вже утворюються великі колонії щитівок, ріст і розвиток рослини сповільнюється, гинуть деякі гілки. На третьому році починається масове всихання гілок і листя, розтріскується кора.

А тутова щитівка, висмоктуючи сік, послаблює рослину, плоди дрібнішають, знижується врожайність, вони втрачають товарний вигляд, з’являються плями.

Іноді скупчення щитівок настільки великі, що їх можна прийняти за нарости на корі. Найбільше страждають молоді рослини, так як у них мало сил боротися зі шкідником, то вони частіше гинуть.

На жаль, не завжди відразу можна помітити бляшки щитівки, а коли зараження стає помітним, боротися вже досить складно.

Корисно буде почитати:

Методи боротьби з личинками травневого жука
Основний опис шкідника Травневі жуки, вони ж травневі хрущі – комахи загону твердокрилих, родини…

Причини зараження і профілактика

Найчастіше щитівка потрапляє в сад із зараженим посадковим або щепним матеріалом. Личинки можуть переноситися птахами, а тутова щитівка навіть вітром.

Тому, купуючи молоді саджанці або живці для щеплення, уважно огляньте їх. І надалі проводьте систематичне обстеження саду, звертайте увагу на зміну зовнішнього вигляду рослин. Наприклад, якщо на плодах є червоні крапки, то його потрібно терміново оглянути, може виявитися щитівка каліфорнійська.

Основними профілактичними заходами є:

• проріджування крони:
• своєчасне видалення засохлих і пошкоджених гілок, мертвих дерев, прикореневої порослі;
• очищення на штамбах і скелетних гілках пошкодженої і відстаючої кори;
• правильний полив і внесення необхідних добрив, оскільки міцна рослина більш стійка до нападу шкідників.

Заходи боротьби зі шкідником

Боротися з щитівкою складно, оскільки вона досить швидко розмножується, а щиток-панцир захищає її від впливу отрутохімікатів. Всі застосовувані методи боротьби можна розділити на групи.

1. Механічний. На ранньому етапі зараження або якщо рослина невелика, слід видалити уражені листя або гілки (з подальшим їх спалюванням). Можна спробувати стерти комах з листя мильною губкою або змоченим в спирті тампоном.
2. Народні. У боротьбі з щитівкою народні засоби не дають хороших результатів. Можна спробувати обприскування сумішшю машинного масла з мильною водою (1:10), процедуру проводити не менше трьох разів через кожні 10 днів. Також використовуються різні рослинні настої: цибулі, часнику, перцю, папороті, тютюну, чистотілу, волоського горіха. Ефективна по відношенню до молодих личинок (бродяжок) суміш 1% хвойного концентрату з 0,5% розчином господарського мила і 0,2% розчином солі.
3. Біологічний. Проти щитівок можна використовувати ентомофагів (наприклад, бластотрикси та інші). Особливо чутливі до біологічних агентів щитівка тутова і ложнощитовки. Також до біологічних методів відносяться фунгіциди, створені на основі грибів (авертин, аверсектин) і патогенних нематод (немабакт). Ці препарати з успіхом можна застосовувати в боротьбі з каліфорнійською щитівкою.
4. Хімічний. З таким підступним шкідником, як щитівка, без отрутохімікатів, на жаль, не впоратися. Але навіть застосовуючи сильнодіючі інсектициди, потрібно обов’язково враховувати цикл розвитку цих комах. Оскільки панцир є досить хорошим захистом, то найвразливіші — молоді личинки-бродяги.

Перший етап боротьби слід проводити на початку весни (до розпускання бруньок). Це допоможе позбутися зимуючих личинок. У цей період обприскують рослини нітрофеном, карбофосом, препаратом № 30, олеокупритом, дноком.

При обприскуванні маслянистими емульсіями утворюється плівка, яка позбавляє щитівку доступу повітря, а також, затікаючи під щиток, отруює комаху.

При сильному зараженні рослину слід відразу після цвітіння ще раз обприскати карбофосом, актелліком, ровікуртом або рогором. Хороші результати дає препарат актара, ним можна проводити обприскування самої рослини і ґрунту під нею. У червні обробку слід повторити, так як в цей час каліфорнійська щитівка дає личинки другого покоління. А при зараженні шовкопрядовою щитівкою обробку потрібно провести і у вересні.

Дозування отрутохімікатів завжди вказується на упаковці і його потрібно дотримуватися. А оскільки вони всі досить токсичні, то не забувайте про обережність і засоби індивідуального захисту.

Щитівка — дуже підступний ворог, боротьба з нею завжди тривала і складна. Але тепер ви знаєте, як позбутися щитівки в саду. Правильно і своєчасно обробивши рослини, ви впораєтеся з 90% цих шкідників. А далі запасіться терпінням, озбройтеся нашими порадами і не здавайтеся. Ви обов’язково виявитеся переможцем!