Вибираємо покриття для садових доріжок: плитка чи бруківка?

При благоустрої прибудинкової території важливе місце займають садові доріжки. Адже вони зроблять пересування по ділянці зручнішим, а також додадуть відчуття завершеності. Правильно оформлені доріжки впишуться в ландшафт, об’єднають різні споруди в загальний ансамбль. Зробити їх можна різними способами, найпоширеніший з яких — мощення. Що ж краще вибрати: бруківку або тротуарну плитку?

Як і чим мостити доріжки

Створення тротуарів на присадибній ділянці – великий простір для фантазії. Адже організувати їх можна різними способами. Найпростіший – протоптати. Тобто там, де люди ходять найчастіше, з часом вимальовується стежка. Але це примітивна реалізація, яку не кожен захоче бачити на своїй ділянці.

Стежки можна насипати – піском або дрібним щебенем. Ходити по них зручно, але, наприклад, возити тачку або їздити на велосипеді буде вже не дуже. До того ж крупинки насипу розтягуватимуться по всій ділянці, а самі стежки доведеться регулярно оновлювати.

Залити стежку бетоном цілком – це монолітний спосіб, який прослужить довгі роки, а також забезпечить зручне пересування по саду-городу. Ось тільки чи красивий він?.. Адже таке покриття – сіре, безлике, ніяк не відображає індивідуальності ні ділянки, ні її господарів.

Тому багато власників ділянок віддають перевагу мощенню доріжок. Зробити це можна за допомогою бруківки та тротуарної плитки. Всупереч поширеній помилці, це не одне й те саме, а два різних матеріали. Для виробництва першого використовується натуральний камінь, а другий — створюється штучно.

У кожного з двох матеріалів свої переваги/недоліки. Перед остаточним вибором потрібно дізнатися всі особливості.

Що собою являє бруківка

Виготовляють бруківку з природного каменю. У минулому це був дуже поширений матеріал на площах, але укласти бруківку було значно складніше. Це дуже міцне покриття, в чому можна переконатися, прогулюючись ділянками, де збереглася ще бруківка з XIX століття.

Сучасна бруківка, звичайно, виглядає дещо інакше. Технології нашого часу дозволяють краще обточувати камінь, надаючи йому точну геометричну форму. Один елемент являє собою, як правило, акуратну невелику прямокутну цеглинку.

Різновиди

Ще порівняно недавно у матеріалу був тільки один вид – натуральний камінь. Обробка його передбачає обточування, надання форми потрібного розміру, шліфування, галтування, випалювання в спеціальних печах. Останній етап надає каменю додаткової міцності, а також дозволяє змінювати його відтінок.

Відносно новий його різновид – клінкерна бруківка. У її виготовленні використовуються натуральний камінь, кварц, шпат, глина, а також інші природні інгредієнти. Їхні частинки спресовуються штучним шляхом. Отриманий продукт є екологічно чистим і майже не поступається за міцністю натуральній бруківці. Перевагою порівняно з класичним різновидом є більша різноманітність кольорів, візерунків та форм.

Переваги та недоліки

У бруківки як натуральної, так і клінкерної, є багато переваг. Ось деякі з них:

1. Міцність. Мало який матеріал здатний змагатися в міцності з натуральним каменем, а збережені з минулих століть мостові це доводять. Причому клінкерна практично не відстає за міцністю.
2. Екологічність. Природні матеріали чисті та безпечні для навколишнього середовища, здоров’я та життя людей. Навіть при нагріванні на сонці не виділяє специфічного запаху, тобто не має шкідливих випарів, на відміну від багатьох штучних матеріалів.
3. Легкість укладання. Найчастіше, щоб укласти бруківку, достатньо лише вирівняної, засипаної піском основи.
4. Морозостійкість. Витримує численні цикли замерзання-відтавання, не втрачаючи при цьому своїх якостей.
5. Універсальність. Завдяки природній красі не зіпсує жоден ландшафт. А завдяки міцності та товщині підійде для пішохідних доріжок, а також для майданчиків, на які буде заїжджати транспорт.
6. Довговічність. Викладений бруківкою тротуар прослужить століття – без перебільшення.

Однак у цього матеріалу є й недоліки:

• висока ціна – натуральний камінь коштує дорого через складність його видобутку та обробки;
• відсутність великої різноманітності форм, розмірів, кольорів;
• повільний процес укладання через невеликий розмір.

Що стосується зовнішнього вигляду цього матеріалу, тут справа смаку. У будь-якому разі бруківка виглядає естетично, а ось використовувати її чи щось інше на своїй ділянці – кожен вирішує сам для себе.

Тротуарна плитка

Досить часто в сучасних садах можна побачити доріжки з плитки. Цей матеріал відкриває великі перспективи в плані дизайну: є можливість викладати малюнки з тротуарної плитки різних кольорів і форм.

З переваг можна відзначити те, що плитку можна виготовити своїми руками. Вона не поступається за міцністю та якістю натуральній бруківці. Хоча вона менш довговічна, проте 20-30 років, які вона здатна витримати, — це теж пристойний термін.

Різновиди

На відміну від бруківки, у плитки набагато більше різновидів. Ось які основні типи цього матеріалу існують:

1. Вібролита. Найпопулярніша плитка для мощення тротуарів і майданчиків. Її виготовляють методом лиття на спеціальному вібростолі. Його коливання дозволяють матеріалу ущільнюватися, так виходить міцна плитка. Метод лиття дає змогу виготовляти фігури найрізноманітніших форм і розмірів.
2. Вібропресована. Для виготовлення застосовуються ті ж матеріали, що й для лиття – пісок, цемент. Відрізняється метод. Тут використовується менша кількість води, а частинки утрамбовуються разом за допомогою вібропреса. Отриманий результат має підвищену міцність. Однак метод обмежує форми. Можна виготовляти таким способом лише прості геометричні фігури. Тому пресовану плитку частіше використовують там, де важливіша міцність покриття, а не краса.
3. Полімерна (пластикова). Це повністю штучний вид. Сам матеріал щільний, водонепроникний, але в плитках зроблені отвори, крізь які рідина просочується в землю. Завдяки цьому покриття залишається повністю сухим. Використовують її для викладання навколо басейну, під’їзду до гаража тощо. Створений спеціально для експлуатації у вуличних умовах пластик міцний, а також морозостійкий. Плитки без зусиль укладаються, при необхідності легко розбираються, не потребуючи спеціальної підготовки основи.
4. Полімерно-піщана. Виготовляється з піску з додаванням полімерних матеріалів. Поєднує властивості натуральної та штучної речовини. Не вбирає воду, не замерзає, легко укладається.
5. Гумова. Плитка з гуми – досить новий, але при цьому популярний матеріал, що володіє високою міцністю, стійкістю до погодних умов. Укласти її нескладно, плюсами є м’яке і досить безпечне покриття, яке якнайкраще підійде для дитячих майданчиків.

Отже, залежно від своїх вимог, плитку можна вибрати для будь-яких умов експлуатації.

Переваги та недоліки

У садових доріжок, викладених тротуарною плиткою, безліч переваг. Ось якими перевагами володіє це покриття:

• доступна ціна;
• велика різноманітність матеріалів, форм, кольорів, розмірів;
• легкість укладання;
• водо- та морозостійкість;
• варіації товщини, міцності.

При цьому пресовані та литі плитки є екологічно чистим матеріалом, а за міцністю (товсті пресовані варіанти) мало чим поступаються натуральному каменю.

Недоліки тротуарної плитки:

• довговічність не «на століття»;
• менша морозостійкість;
• все-таки штучність.

Однак завдяки різноманітності можна підібрати варіанти з мінімумом недоліків. Такі, щоб і менше замерзали, і служили довго.

Корисно буде прочитати:

Підпірна стінка на дачній ділянці з ухилом Коли ми купуємо ділянку під забудову, постає питання: вибрати рівну або похилу площадку. Часто пропоновані…

Порівняння плитки та бруківки: що краще?

Звичайно, у всіх матеріалів є свої переваги та недоліки. Спробуємо порівняти їх за різними показниками:

1. Довговічність. Ця характеристика вища у бруківки. Щільна, якісно виготовлена плитка прослужить 20-30 років, а бруківка з натурального каменю здатна прослужити багато десятиліть.
2. Зручність. Ходити зручніше по плитці – її поверхня більш рівна і гладка, ніж у бруківки, а елементи щільніше прилягають один до одного, зберігаючи невеликі зазори або не залишаючи їх взагалі. Бруківка ж прилягає одна до одної нещільно, нерівно, через що ходити по ній не так зручно. Легко пошкодити тонкі підбори.
3. Морозостійкість. Тут перемагає бруківка, здатна витримати набагато більше циклів замерзання-відтавання, ніж плитка. Однак якісне штучне покриття в цьому плані непогано себе проявляє.
4. Ковзання. Взимку може ставати слизьким. Ситуацію погіршує вода, що накопичується на стиках. Крім того, пориста поверхня взагалі добре накопичує в собі рідину. Бруківка в цьому плані небезпечніша, ніж плитка. Найслизькіша – полірована з натурального граніту та мармуру. Плитки ж бувають як слизькими, так і зовсім не слизькими, залежить від матеріалу, а також технології.
5. Ціна. Будь-яка плитка дешевша, ніж бруківка. Проте більш тривалий термін служби робить останню вигіднішою.
6. Різноманітність. У плитки вона вища, однак навіть найгарніша не зрівняється за естетичністю та «благородством» з натуральним каменем. Який, до речі, завдяки природності впишеться в будь-який ландшафт.

Не можна сказати, що буде краще саме для вашого саду. Плитка і бруківка зарекомендували себе дуже добре. Тому, вибираючи, чим вимостити доріжки в саду, керуйтеся тим, що для вас важливіше. Краса чи міцність, різноманітність чи природність, довговічність чи простота. Важливо врахувати всі нюанси, щоб обране покриття дійсно прикрасило та доповнило ділянку, а не здавалося випадковою латкою на ковдрі вашого саду.