Свердловини на воду коштують недешево, як і їх монтаж, навряд чи вони швидко окупляться. Але для мешканців приватного сектора та для сільського населення їх облаштування часто є вимушеним заходом через відсутність централізованого водопостачання. На дачі теж хочеться мати безперебійний доступ до води, вона потрібна для поливу, приготування їжі та гігієнічних процедур.
Різновиди свердловин на воду
Існують різні водоносні шари. Види свердловин на воду залежать від того, з якої глибини ви будете її добувати.
Схема залягання водоносних шарів і розміщення щодо них водозабірних споруд.
Піщане джерело
Зазвичай глибина залягання водоносного піску не перевищує 50 м. Літнє облаштування свердловини на воду дозволить вирішити питання постачання невеликого будинку, дачної ділянки, поливу городу та саду.
Піщана літня свердловина має такі переваги:
- низька вартість;
- висока швидкість монтажних робіт;
- можливість встановити свердловину для води своїми руками;
- відсутність необхідності використовувати великогабаритну техніку;
- вода в піщаних шарах чистіша, ніж у колодязі.
До недоліків належать:
- глибина водяного горизонту 50 м не є гарантією чистоти питної води – вона містить тим більше домішок і агресивних сполук, чим ближче промислова зона або великий населений пункт;
- низька продуктивність;
- невеликий термін служби – її використовують приблизно 10 років.
Цей варіант облаштування свердловини хороший на дачі, для того, щоб обслуговувати велику ділянку або велику сім’ю, він не підходить.
Артезіанське джерело
Найкраще на ділянці великої площі облаштувати артезіанську свердловину, яку потрібно обладнати на глибині 100 м і більше. Якщо вона видаватиме близько 10 кубометрів води на годину, цього вистачить і для поливу, і для потреб великого будинку.
Переваги артезіанської свердловини:
- висока продуктивність;
- тривалий термін експлуатації (близько 50 років);
- високий ступінь природної фільтрації.
Недоліки:
- висока вартість;
- необхідність залучати для буріння та монтажу кваліфікованих фахівців на всіх етапах облаштування свердловини.
Абіссінський колодязь
Такий спосіб забору води ще називають «свердловиною на пісок». Він відрізняється використанням в якості обсадної труби малого діаметра – дюймової (внутрішній діаметр – 25 мм). Абіссінська свердловина качає воду з піщаного водоносного шару глибиною 10-18 м за принципом всмоктування. Її переваги:
- найнижча собівартість;
- можливість спорудити свердловину своїми силами за 5-10 годин;
- при малій товщині водоносного піщаного шару труба великого діаметра просто не зможе його «зловити»;
- термін експлуатації – близько 30 років;
- компактність.
До недоліків абіссінських колодязів належать:
- неможливість спорудження в місцях з низьким рівнем ґрунтових вод;
- якість води нижча, ніж в артезіанських або піщаних джерелах, що пов’язано з потраплянням у неї ґрунтових вод;
- низька продуктивність – від 0,5 до 3 кубометрів на годину.
Обладнання для свердловин
Перед тим як облаштувати свердловину для води, потрібно правильно вибрати необхідне обладнання. Відразу зазначимо, що надмірна економія в цьому питанні загрожує неприємностями та величезними витратами в подальшому. Краще використовувати для свердловини надійне обладнання перевірених виробників відразу, щоб потім не витрачати кошти на ремонт або заміну.
Купуйте тільки нові комплектуючі. Зверніть увагу на наявність гігієнічних сертифікатів, гарантійних талонів і технічної документації приладів. Це особливо важливо, якщо ви будете проводити хоча б частину монтажних робіт самостійно – знадобляться всі інструкції та схеми.
Корисно буде прочитати:
Подробиці буріння свердловин на воду Вода завжди була і є одним з необхідних елементів життя. І навіть найперші поселення намагалися створювати на…Приблизний перелік обладнання
Повністю обладнана свердловина для води в першу чергу складається з:
- обсадної труби, що захищає шахту від обвалу;
- кесона або іншого укриття, призначеного для захисту автоматичного обладнання від підтоплення та забруднення свердловини;
- оголовка свердловини;
- насоса, без якого вода просто не тектиме по трубах;
- напірної труби.
Крім того, вам знадобляться:
- система управління та контрольні прилади;
- підводний кабель у гігроскопічній обплетенні;
- трос із нержавіючої сталі;
- кріплення для кабелю та троса;
- манометр;
- датчик тиску;
- гідроакумулятор;
- запірні клапани;
- крани;
- фільтри.
Насосне обладнання
Головним елементом обладнання для свердловини на воду є насос. Саме він забезпечує підйом і безперебійну подачу води зі свердловини. До комплекту обладнання обов’язково повинні входити насосна станція або занурювальний насос.
Насосна станція
На ділянках з близькозалягаючими ґрунтовими водами найкраще встановити саме насосну станцію. Вона являє собою цілий комплект зовнішнього обладнання для свердловини – власне насос, гідроакумулятор об’ємом 10-500 л та автоматика.
Водонакопичувач розділений гумовою мембраною і оснащений реле, що регулюють тиск у баку. При повній ємності насос вимикається, а при витраті води – вмикається. Він може працювати, як подаючи воду в систему безпосередньо, так і при зниженні рівня рідини в баку нижче певного рівня, періодично поповнюючи її «запаси».
Насосну станцію використовують у таких випадках:
- при глибині свердловини до 10 м;
- обсадкова труба вузька, немає можливості знайти занурювальний насос потрібного розміру;
- рівень води менший, ніж необхідно для встановлення глибинного насоса.
Звичайно, насосна станція працює шумно, глибина, з якої вона може забирати воду, обмежена.
Занурювальний насос
Знадобиться для свердловини, глибина якої перевищує 10 м. При купівлі глибинного насоса недостатньо вибрати надійний, якісний прилад. Потрібно правильно розрахувати необхідні характеристики – продуктивність і максимальний напір. Вони залежать від глибини та діаметра свердловини, довжини та діаметра труб, пікових показників витрати води в будинку та на ділянці під час поливу. Для безперебійної роботи вам може знадобитися насос з робочим тиском від 1,5 до 3,5 атмосфер.
Корисно буде прочитати:
Методи пошуку води для свердловини Свердловина належить до найважливіших дачних комунікацій. Вона служить безлічі цілей: господарським потребам, поливу городу,…Гідроакумулятор
Резервуар для води може входити до комплекту насосної станції, а можливо, його доведеться купувати окремо. Основне призначення гідроакумулятора – підтримка робочого тиску води в системі. Завдяки йому насос працює з меншими навантаженнями. Зі свердловини вода відкачується в бак, а звідти під тиском надходить до точок підключення. Коли рівень рідини в резервуарі впаде нижче певного мінімуму, насос знову вмикається.
Усі пристрої, що виробляються на даний час, мають приблизно однакову конструкцію та функції, відрізняються лише матеріалом, з якого вони виготовлені (нержавіюча сталь або харчовий пластик), та об’ємом (10–1500 л).
За об’ємом гідроакумулятори бувають:
- Мембранні – оснащені зворотним клапаном і манометром баки малого об’єму. Їх завдання полягає лише в забезпеченні нормального тиску у водопровідній системі.
- Накопичувальні – великі ємності, здатні не тільки підтримувати робочий тиск, але й під час перебоїв з електроенергією забезпечити сім’ю необхідним запасом води.
Гідроакумулятор потрібно розмістити високо – на другому поверсі (якщо він є), на горищі. При необхідності бак потрібно утеплити, щоб запобігти його промерзанню взимку.
Кесон
Облаштування свердловини на воду своїми руками передбачає обов’язковий захист обладнання від зовнішніх впливів. Кесон – проста і практична водонепроникна конструкція, що захищає систему забору води від забруднення, промерзання та забезпечує доступ до свердловини.
Його можна купити, а можна зробити самостійно. Кесон – схожа на бочку герметична ємність, найчастіше висотою 2–2,5 м, діаметром близько метра. У ньому зазвичай розміщують фільтри для очищення води, автоматику, мембранний гідроакумулятор, манометри, реле та інше обладнання, що дозволяє заощадити місце в будинку. Іноді в кесоні розміщують насосну станцію.
Найчастіше більшу частину конструкції розміщують під землею і обладнують кришкою, що забезпечує герметичність.
Кесон може бути пластиковим або металевим. Раніше його функції виконували залізобетонні кільця. Вони, звичайно, довговічні, але встановити їх без спеціальної техніки неможливо, до того ж вага кілець змушує просідати ґрунт.
Оголовок свердловини
Ця конструкція закриває верхню частину обсадної труби і являє собою своєрідну кришку, що захищає свердловину від потрапляння сміття, талих вод. До оголовка на тросі кріпиться занурювальний насос, через нього проходять силові кабелі та напірна труба. Для оформлення свердловини найчастіше використовують сталь, чавун і пластик.
Комплектуючі:
- захисна кришка;
- гумове кільце;
- фланець із пластмаси або металу;
- карабін;
- кріплення.
Які труби краще
При облаштуванні на ділянці водопроводу не можна забувати про труби для свердловини. Під час буріння монтується обсадна колона, яка захищає від обвалення стінок свердловини та від потрапляння видобутої породи у стовбур. Труби для свердловин на воду герметично з’єднуються між собою та перешкоджають потраплянню погано очищеної води з верхніх горизонтів у водопровід.
Обсадкова колона під час роботи витримує великі навантаження і повинна мати механічну міцність, стійкість до корозії та витримувати високий тиск. Велике значення має матеріал, з якого вона виготовлена. Давайте розглянемо це питання детально, щоб ви могли визначити, яку трубу краще використовувати.
Азбестоцементні труби
Виготовлені з азбестоцементу труби – одні з найдавніших і найчастіше використовуваних для спорудження водопроводів. Головною їхньою перевагою є стійкість до корозії. Давайте розглянемо інші нібито переваги:
- Низька вартість. Так, коштують вони дешево. Ось тільки доставка азбестоцементних труб на ділянку обійдеться вам у копієчку. А також їх монтаж. А ще під азбестоцементні труби потрібні свердловини найбільших діаметрів, оскільки у них для міцності роблять дуже товсті стінки.
- Довговічність. Питання, звичайно, цікаве. Якщо все буде добре, то ці труби простоять і більше заявлених 50 років. Але азбестоцемент дуже крихкий, після встановлення конструкції будь-які роботи в них виключені. Чи змістяться водоносні горизонти, чи замулиться свердловина, ви вже нічого не зможете зробити.
- Вважається, що азбестоцемент безпечний для здоров’я. Але при купівлі виробів з нього обов’язково потрібно переконатися, що марка дозволяє використовувати труби для питної води.
Азбестоцементні труби через особливості матеріалу використовують тільки як обсадні колони в артезіанських свердловинах глибиною до 100 м, на пісках використовувати їх не можна.
Сталеві труби
Якщо говорити про те, які труби краще для свердловини, відповідь однозначна – зі сталі, з товщиною стінки не менше 6 мм:
- Термін їх експлуатації – 50 років. Стільки ж часу зазвичай розробляється свердловина.
- При взаємодії з водою метал не виділяє шкідливих для людини елементів. Навіть якщо у воду потрапить іржа, видалити її легко за допомогою простого побутового фільтра.
- У процесі встановлення та експлуатації металеву трубу пошкодити складно.
- Її можна встановлювати при глибокому заляганні ґрунтових вод і на пісках.
- Усередині сталевих труб можна проводити бурові роботи.
Єдиний їхній недолік – ціна, що зростає щороку.
Пластикові труби
Пластик відносно недавно почали використовувати як матеріал для труб:
- нПВХ – непластифікований полівінілхлорид;
- ПП – поліпропілен;
- ПНД – поліетилен низького тиску.
Пластикові труби мають ряд переваг:
- низька вартість;
- непіддатливість до корозії;
- легкість монтажу.
Він нетоксичний і не руйнується в ґрунті.
Недоліки:
- пластикові труби крихкі;
- вони не підходять для так званих «складних» ґрунтів, у тому числі пісків;
- після встановлення в обсадних трубах із пластику не допускається проведення жодних робіт;
- максимальна глибина свердловини – 60 м.
Нержавіюча сталь, оцинковка, емаль
Щодо оцинкованих труб скажемо відразу – їх установка допускається тільки у свердловини для технічної води. Давно встановлено, що при окисненні вони виділяють небезпечний для людини оксид цинку.
Емальовані труби виготовляють з труб з тонкою стінкою, які покривають емаллю. Здійснити їх монтаж, не пошкодивши крихке покриття, неможливо, отже, такі аж ніяк не дешеві труби дуже швидко проржавіють.
Облаштування свердловин на воду
Після того, як у пробуреній під воду свердловині встановлено обсадну трубу, можна приступати до її облаштування.
Обв’язка свердловини
Щоб свердловина не створювала проблем власникам і служила довгий час, потрібно захистити її від бруду, талих і дощових вод, впливу низьких або високих температур. Водночас до гідротехнічної споруди повинен бути вільний доступ для ремонту та обслуговування. Для забезпечення перерахованих умов проводять комплекс заходів, які називаються обв’язкою свердловини на воду.
Звичайно, якщо поблизу є опалювальне приміщення, в якому можна сховати все обладнання, обв’язка не потрібна. Іноді у великих особняках свердловину роблять одночасно з будівництвом будинку, і вона знаходиться в підвалі або в одному з підсобних приміщень.
Кам’яний приямок
Найбюджетніший варіант захисту свердловини – яма, схожа на найпростіший льох, із захищеними стінками та стелею (краще бетонними, обкладеними цеглою або пластиком). Приямок легко зробити самостійно з підручних матеріалів. Головне правильно розрахувати об’єм, адже в ньому має поміститися не тільки все обладнання, а й людина, яка здійснює обслуговування.
Для ділянок, на яких ґрунтові води піднімаються вище 3 м, приямок не підходить, оскільки навесні його може просто затопити.
Свердловинний адаптер
Одним із новітніх винаходів для облаштування свердловин на воду є латунний свердловинний адаптер. Одну його частину нерухомо кріплять до обсадної колони, а іншу з’єднують муфтою з водопровідною трубою, до якої підвішують і насос. Все обладнання встановлюють прямо в колоні, що робить свердловину непомітною.
Але для використання адаптера повинні бути виконані наступні умови:
- обсадкова труба повинна бути також експлуатаційною, пробуреною в одну колону;
- обсадкова труба може бути тільки сталевою, оскільки азбестоцементні труби не можна використовувати як експлуатаційні (водопровідні), до того ж у них неможливо врізатися, а пластик легко деформується;
- водопровідні труби повинні знаходитися на глибині нижче рівня промерзання ґрунту.
Враховуйте, що адаптер потрібно буде іноді чистити.
Установка кесона
За великим рахунком кесон – це приямок фабричного виробництва. Для нього в першу чергу копають яму такого розміру, щоб після установки до стінок залишалося як мінімум 30 см. Горловина повинна підніматися над рівнем ґрунту не менше, ніж на 10 см (щоб всередину не потрапляла тала та дощова вода).
У кесоні вирізають отвори для труб: обсадної та водопровідної. На дно котловану заливають бетон шаром приблизно 15 см і опускають зверху ємність таким чином, щоб вона стояла рівно, а отвори знаходилися в потрібному місці.
Обсадну трубу обрізають, підводять водопровідні труби. У металевому кесоні всі місця з’єднання ємності та труб зварюють, у пластиковому – герметично з’єднують спеціальними оголовками.
Порожні місця з боків засипають ґрунтом або заливають бетоном, за необхідності утеплюють горловину.
Монтаж обладнання
Якщо всі попередні роботи можна виконати самостійно, то установку приладів краще доручити професіоналам. Обладнання коштує дорого, якщо встановити його неправильно, поломок не уникнути, до того ж поєднання води та електрики є досить небезпечним.
Встановлення насоса
Перш за все, потрібно очистити свердловину і прокачати брудну воду. Робиться це доти, поки не піде абсолютно чиста вода, що не дає осаду. Використовувати при цьому занурювальний насос не можна. Візьміть помпу або інше, менш дороге обладнання.
У обсадну трубу насос опускають на нержавіючому тросі, який потім буде кріпитися до оголовка. Він повинен бути повністю занурений у воду, але не досягати дна свердловини мінімум на метр. Одночасно з насосом встановлюється водозабірна труба і силовий кабель у герметичній оплетці.
Кріплення оголовка
Тільки після встановлення насоса можна проводити монтаж оголовка, до якого і прикріплюється карабіном трос з насосом. Крізь нього проходить труба для забору води.
Оголовок насаджується на обсадну трубу і кріпиться за допомогою рим-болтів, два знаходяться на зовнішній стороні кришки, один – на внутрішній.
Монтаж гідроакумулятора
Як зазначалося вище, водозабірний бак може мати об’єм від 10 до 1500 л. Звісно, накопичувальну ємність потрібно облаштувати в будинку, а мембранну – у кесоні або приямку. Головне, щоб до неї був вільний доступ для обслуговування.
Разом з монтажем гідроакумулятора по ходу води встановлюється зворотний клапан. Для зниження вібрації добре закріпити бак ущільнювачем з гуми.
Встановлення системи управління
Якщо є найменші сумніви, що ви зможете встановити автоматику самостійно, довірте роботу фахівцю. Краще доручити монтаж системи управління фірмі-продавцю, щоб при виявленні несправностей не було претензій до установки.
Щоб джерело прослужило вам максимальний термін, потрібно також не забути правильно розрахувати його дебіт або продуктивність. Для цього враховують статичний і динамічний рівні води свердловини, а потім застосовують спеціальні формули для розрахунку.
