Труби
Вони дуже довговічні (майже 50 років), не піддаються корозії, мають невелику вагу та хорошу стійкість до пошкоджень.
Великою перевагою цих труб є те, що вони виготовлені з екологічно чистого матеріалу, який не завдає шкоди природі та людині. А ще вони коштують недорого, що теж є важливим фактором при виборі та купівлі.
У продажу також є труби з металу та поліетилену, але за багатьма своїми технічними характеристиками, а також вартістю, вони поступаються виробам з поліпропілену. Детальніше про труби для дачного водопроводу можна дізнатися тут.
Матеріали для ізоляції
Для утеплення водопроводу на дачі, зробленого своїми руками, використовують кілька варіантів спеціальних матеріалів. Перший різновид, який називають «шкаралупою для труб», являє собою оболонку у вигляді труби.
Другим різновидом є різноманітні утеплювальні матеріали, що виготовляються в рулонах різної ширини та довжини.
«Шкаралупу для труб» виготовляють із пінопласту, екструдованого пінополістиролу та пінополіуретану. Вона являє собою виріб у вигляді напівжорсткого циліндра, який складається з двох половинок. Він надягається на трубу і скріплюється за допомогою нахлестів, спеціального клею, хомутів та фольгованих скотчів.
Зазвичай довжина такої «шкаралупи» становить один метр, але може досягати і двох метрів. Такі вироби можуть випускатися з додатковими покриттями з фольги, склопластику або оцинковки. Цей вид утеплювального матеріалу швидко і легко монтується, а також знімається і замінюється під час ремонту. «Шкаралупа», покрита склопластиком, може використовуватися для всіх різновидів водопроводів або трубопроводів, які розміщуються в ґрунті, на відкритому повітрі та в приміщенні.
Корисно буде прочитати про:
Способи буріння свердловини для води Вода завжди була і є одним з необхідних елементів життя. І навіть найперші поселення намагалися створювати на…Пінопластом називають спінений пластик у вигляді дрібних білих кульок (відомих абсолютно всім), які під час виготовлення «шкаралупи» спресовують у форму труби, а потім обробляють парою. Цікаво, що цей матеріал майже на 97-98 відсотків складається з повітря. Перевагами пінопласту є легкість, практичність і невелика вартість. А до недоліків можна віднести ламкість і неміцність.
Екструдований пінополістирол – це різновид пінопласту, при виробництві якого використовують тиск і високу температуру. У результаті виходить міцніший матеріал, ніж пінопласт. Цей матеріал подобається своєю стійкістю до впливу середовища (не гниє). Він не вбирає в себе вологу, має довгий термін служби, малу вагу і зручний при монтажі.
Пінополіуретан являє собою пінистий матеріал із пластмаси, що складається з численних комірок, заповнених газом. Він привертає до себе увагу найкращими шумоізоляційними характеристиками, хорошою механічною міцністю, зручністю у застосуванні та невеликою вагою.
З утеплювальних матеріалів, які випускаються у вигляді рулонів, варто назвати кам’яну вату, спінений поліетилен і скловату.
Скловата – це матеріал для утеплення, що складається з волокон скла. Він привертає увагу своїми шумо- та теплоізоляційними характеристиками, довговічністю та ціною. До недоліків можна віднести те, що при роботі зі скловатою потрібно обов’язково дотримуватися техніки безпеки, оскільки цей матеріал колючий. Під час ізоляційних робіт органи дихання та шкіру захищають засобами захисту (спеціальні робочі костюми, рукавички та маски).
Волокна кам’яної або базальтової вати виробляють із розплавлених гірських порід вулканічного походження, шлакових і силікатних матеріалів. Цей утеплюючий матеріал привертає увагу високою стійкістю до різних навантажень і впливів, негорючістю, а також тим, що з нього виробляють вироби різної форми та щільності.
Спінений поліетилен отримують при обробці звичайного поліетилену високого тиску з використанням пропану та бутану. Він являє собою еластичний пористий матеріал, що складається з великої кількості комірок. Спінений поліетилен виділяється серед інших утеплювальних матеріалів своєю найвищою стійкістю до води, також на нього не діють грибки та бактерії. Він добре переносить вплив нафтових продуктів, лугів і кислот.
Технологія
Провести утеплення водопроводу на дачі від промерзання можна двома способами. Один варіант полягає в тому, щоб помістити труби під землю на глибину, де ґрунт не промерзає в зимовий час. Для цього обов’язково потрібно дізнатися, на яку глибину промерзає земля у вашому регіоні останні десять років. Траншею при цьому способі зазвичай викопують на трохи більшу глибину, а на дно насипають керамзит або шлакові відходи. Після укладання труби зверху також насипають шлак або керамзит, а вже потім засипають піском і ґрунтом.
Другий спосіб полягає в розміщенні зимового водопроводу на глибині від 50 до 70 см, але при цьому обов’язково використовують хороші ізоляційні матеріали. У цьому випадку викопується траншея, вирівнюється її дно, насипається шар піску від 10 до 15 см. Перед укладанням на труби одягають так звану «шкаралупу» з утеплювача. Залежно від клімату можна додатково використовувати різні ізоляційні матеріали, які випускаються у вигляді рулонів. Після того як труби будуть укладені в траншеї, їх засипають ґрунтом.
Правда, варто відзначити ще один спосіб, як утеплити водопровід на дачі та захистити в зимовий час від промерзання та обледеніння. Це використання нагрівального кабелю, який є саморегулюючим проводом, підключеним до електромережі.
Саморегулюючим його називають тому, що він може змінювати свій опір залежно від температури навколишнього середовища і, відповідно, нагріватися або охолоджуватися. Його зазвичай розміщують на водопроводі по прямій лінії або обмотують труби. При обмотуванні труби відстань між спіралями може варіюватися від 5 до 30 см.
Для закріплення використовують клейку стрічку з алюмінію. Для того щоб тепло від нагрівального кабелю рівномірно розподілялося по всій поверхні пластикової труби, її попередньо обмотують фольгою.
Саморегулюючий кабель краще застосовувати разом з рулонними захисними матеріалами, оскільки це зменшує ризики промерзання зимового водопроводу та знижує витрати електроенергії, що йде на обігрів труб водопроводу.
Захист свердловин і колодязів у зимовий час
У водопровід на дачі взимку вода надходить зі свердловини, колодязя або основного водопроводу, якщо такий є в наявності. Найчастіше джерелом води на дачах, та й у приватному секторі, служить звичайний колодязь не дуже великої глибини. Перевагою такого джерела є те, що для подачі води не потрібен насос великої потужності.
Крім насоса для такого водопроводу бажано використовувати гідроакумулятор, який являє собою бочку великої місткості. У ньому накопичується певний запас води, яким можна скористатися в будь-який час. Особливо це актуально під час відключення електрики.
Крім того, гідроакумулятор допомагає захистити водопровід від гідроударів і стрибків тиску. Його та насос найкраще встановлювати в господарському теплому приміщенні, де їх легко обслуговувати.
Крім труб, захисту від морозів потребують джерела води: свердловини та колодязі. Для того щоб не замерзла вода у свердловині, влаштовується кесонний колодязь або приямок глибиною від півтора до двох метрів, куди людина може спокійно спуститися по сходах для проведення обслуговування насоса або самої свердловини.
Стіни приямка можуть бути споруджені з цегли, пластику, відлиті з бетону та складені з бетонних кілець. Їх обов’язково потрібно обшити плитами з пінопласту, товщина яких досягає більше 10 см, або викласти мінеральною ватою. Верх колодязя обов’язково закривають міцною кришкою, добре утепленою скловатою або іншим матеріалом. Також проводять гідроізоляцію, щоб у кесонний колодязь не потрапляла вода.
Вода в колодязях, оброблених дерев’яним брусом, взимку замерзає рідко. Для захисту таких колодязів на зиму встановлюють щільну захисну дерев’яну кришку.
А ось бетонним колодязям потрібне досить потужне утеплення, особливо якщо вода знаходиться вище рівня промерзання ґрунту. Для цього кільце колодязя відкопують до рівня промерзання, а потім утеплюють пінопластом, спресованим у вигляді півкілець.
Перед початком робіт шви в бетоні обробляють спеціальним герметиком, потім встановлюють пінопласт. Для захисту утеплювача від сонячного світла його покривають штукатуркою або фарбою.
Корисно буде прочитати про:
Підключення водопроводу на дачній ділянці Дачні клопоти неодмінно вимагають постійної наявності води. Це і полив городу, і душ після роботи. А якщо будиночок…Консервація та ліквідація свердловин
Але якщо свердловина з якихось причин у зимовий час не експлуатуватиметься, то проводиться тимчасове консервування свердловини на воду. Такі роботи допомагають захистити джерело води від промерзання та різного сміття. Для тимчасового закриття свердловини споруджують приямок або кесон, який обов’язково закривають щільним люком із замком.
Згодом джерела води переходять у неробочий стан, і тоді проводиться ліквідація свердловин на воду. Але варто знати, що артезіанська вода є державною власністю, а тому нагляд за правильним використанням таких свердловин здійснюють спеціальні органи. Тому роботи з закриття свердловин проводяться за певними правилами, які обов’язково повинні виконуватися.
Такі роботи складаються з декількох етапів. Спочатку свердловину проходять буром на всю її глибину, потім проводиться очищення стінок свердловини від різних забруднень та іржі. На наступному етапі внутрішній об’єм свердловини обробляють потужними дезінфікуючими засобами (наприклад, хлорним вапном), після чого воду зі свердловини відкачують.
Потім у стовбур водного джерела насипають фільтраційний матеріал. Це може бути щебінь, глина, гравій або пісок. Над ним заливають невеликий шар бетону, так званий місток. У самому початку свердловини також створюється бетонна пробка, на якій залишають табличку з даними про дату закриття та організацію, що проводила роботи.
