Люпини в саду, посадка і догляд (рекомендації, фото)

Гарний, невибагливий, та ще й корисний. Чи не так, практично ідеальна квітка? Це люпин. Загадкова рослина з давньою історією. Але, на жаль, зараз він не так часто використовується в наших краях для прикраси саду, як того заслуговує. Зате є одним з улюбленців японців і англійців. Подивіться, яким чудовим може бути люпин, фото яскраво це підтверджують.

Хто ж він такий

Lupinus — трав’яниста рослина родини бобових, яка може бути однорічною, дворічною і багаторічною. Його стрижневий корінь проростає в глибину до 2 м. А пальчасті, злегка опушені листки утворюють біля кореня розетку і завжди повернуті до сонечка. За своїм зовнішнім виглядом вони чимось нагадують листя віялової пальми і тому самі по собі декоративні.

Квітконос виростає до 150 см. А щільне суцвіття-колос, що складається з метеликових квіток, нагадує різнокольорові свічки. Цвіте ця краса двічі (при правильному догляді) на початку і в кінці літа. Спочатку розпускаються нижні квітки, а потім поступово середні і верхні. Процес розкриття квіток починається зі сходом сонця і триває до заходу.

Строкаті і блискучі насінини укладені в шкірястий, опушений біб. Цей біб отруйний, та ще й в перекладі з латині «lupus» – вовк, тому люпин у народі називають «вовчі боби».

У природі він поширений досить широко. А його історія налічує понад 4 тисячі років. Саме тоді на території стародавніх держав Греції, Єгипту та Риму почали вирощувати люпин білий як харчову кормову та лікувальну культуру. Пізніше американці окультурили люпин мінливий.

У природі існує безліч різних видів люпину (до 300). Однорічні в більшості своїй використовуються для практичних цілей у сільському господарстві. Для декоративного використання більший інтерес представляють багаторічні види.

Однорічні види:

• Люпин білий (Lupinus albus) — самозапильний, дуже невибагливий однорічний вид, так само, як і в давнину, його активно використовують у сільському господарстві як сидерат і кормову культуру.
• Люпин жовтий (Lupinus luteus) — однорічний перехреснозапильний вид, менш морозостійкий, також використовується як сільгоспкультура.
• Люпин вузьколистий або синій (Lupinus angustifolius) — самозапильний скоростиглий вид. Відрізняється високою морозостійкістю. Квітки бувають найчастіше сині, але зустрічаються блідо-фіолетові, рожеві та білі. Дуже затребувана кормова культура і прекрасний сидерат.
• Люпин гібридний (Lupinus hybridus) — невибагливий декоративний однорічник, різноманітний за своїми формами і сортами.
• Люпин карликовий (Lupinus nanus) — невисокий декоративний однорічник з кобальтово-синіми квітками, красу яких підкреслюють жовті і білі цятки.
• Люпин мінливий (Lupinus mutabilis) — декоративний однорічник, його ніжно-жовті квітки мають верхню пелюстку синього або бузкового кольору, яка поступово стає червоною.
• Люпин Хартвега (Lupinus hartwegii) — декоративний однорічник, його строкаті квітки мають властивість в процесі цвітіння змінювати забарвлення. Дуже декоративні.

Переконайтеся, що красивим може бути і однорічний люпин: фото декоративних видів.

Багаторічні види:

• Люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus) — цей вид дуже невибагливий і декоративний. Має безліч садових форм і гібридних сортів однотонних і двоколірних різноманітного забарвлення. Наприклад, рожевоквітковий «Розеус» (Roseus), «Рубінкеніг» (Rubinkonig) з рубіново-фіолетовими квітками, помаранчевий «Абрикос» (Apricot), білосніжний «Альбус» (Albus) та інші.

Особливо хочеться відзначити люпини, виведені талановитим англійським селекціонером Джорджем Расселом. Люпин багатолистий рожевих, синіх і білих форм був взятий ним за основу. І починаючи з 1911 року Расселом було створено безліч красивих гібридних сортів, таких як «Майн Шлосс», «Кастеллян», «Сплендід», «Мінарет» (низькорослий), «Лулу» (скоростиглий) та інші.

• Люпин деревовидний (Lupinus arboreu) — красивий чагарниковий вид, однак, недостатньо морозостійкий, тому підходить для південних областей. Має декоративні сорти Golden Spire (насичено-жовтий), Snow Queen (білий) і Mauve Queen (блідо-ліловий).

  Корисно буде прочитати:

  Догляд за астильбою і підготовка до зими
  Глянцевий блиск листя цієї квітки ліг в основу назви. Якщо перекласти дослівно назву «астильба» з грецької…

Способи розмноження

Люпин однорічний завжди розмножується насінням, а багаторічний — насінням і вегетативно.

Насіння можна висівати прямо в ґрунт як восени (в кінці жовтня), так і навесні (в квітні). Осінній посів найбільше підходить сортам, які можуть розмножуватися самосівом і досить морозостійкі. У такому випадку цвітіння почнеться в серпні. А посіяне насіння на початку квітня дасть цвітіння на наступний рік в кінці травня.

У березні насіння квітів сіють на розсаду. А приблизно через 20-40 днів, коли з’являються перші міцні листочки, пересаджують вже прямо на клумбу.

Стрижнева будова кореневої системи люпину робить його нетерпимим до пересадок. Тому діленням куща розмножити його не можна.

Вегетативний спосіб розмноження багаторічних видів передбачає живцювання. В якості живців навесні беруть утворені нові прикореневі розетки з бруньками росту (їх акуратно зрізають з кореневої шийки), а влітку для цього використовують молоді бічні пагони, які встигають утворитися в пазухах листя. Їх укорінюють в затіненому місці, додавши в грунт піску. Приблизно через місяць молоді рослини укоріняться і їх можна пересадити на обране місце.

Насіння люпину

Ще слід врахувати, що насіннєве розмноження може давати розщеплення, і молоді рослини можуть вийти відмінними від батьківських. Гібридні сорти багаторічних люпинів тому краще розмножувати вегетативно.

Після цвітіння зів’ялі суцвіття необхідно обов’язково зрізати. Це псує зовнішній вигляд, гальмує подальше цвітіння і забирає зайві сили у рослини на формування насіння. Тому, щоб зібрати насіння, для дозрівання залишайте тільки кілька сухих суцвіть. Потемніння і сухість стручка є показником його зрілості.

Збір насіння найкраще проводити в суху і сонячну погоду. Вийміть їх з стручка, просушіть (але не на сонці!) і до посіву зберігайте в скляній банці з щільно закручується кришкою, в тканинному або паперовому пакеті.

Необхідний догляд

Листя люпину і його квітки навіть в похмуру погоду повертаються до сонечка, тому місце для посадки слід вибирати сонячне. До того ж ця рослина теплолюбна. До ґрунтів він особливо невимогливий, добре росте на суглинних і слабокислих. Завдяки особливостям коренів, стійкий до посухи і може рости і на піщаному ґрунті. Довгий і потужний стрижневий корінь йде глибоко в ґрунт і знаходить там воду, а також він має специфічну особливість накопичувати в кореневих бульбах азот і удобрювати сам себе.

Протягом першого року після посадки багаторічний люпин росте і зміцнюється. Догляд за ним зводиться до помірного поливу, видалення бур’янів і розпушування ґрунту.

У наступні роки йому буде потрібне підживлення калійно-фосфорними добривами. При необхідності коригування кислотності ґрунту, щоб не допускати сильного залуговування або закислення.

З віком у рослини оголюється коренева шийка, в такому випадку потрібно підсипати землю, як би підгортати її. Через 4-6 років люпин багаторічний потрібно видалити і посадити нові рослини.

Високорослі люпини, особливо якщо вони ростуть на вітряних місцях, вимагають підв’язки до опори. Так як під вагою великого суцвіття можуть зламатися. Сухі квітки слід постійно обрізати, не даючи утворюватися насінню у люпину. Це дасть можливість рослині повторно розквітнути в кінці літа. До того ж захистить від небажаного самосіву.

Щоб підготувати люпин багаторічний до зими, слід обрізати квіти восени, видалити сухе і пошкоджене листя. Замульчувати прикореневу зону будь-яким матеріалом, що не викликає зміни кислотності ґрунту. Деревоподібний та інші види зі слабкою морозостійкістю потрібно додатково вкривати.

Хвороби і шкідники

Люпин — сильна і стійка рослина, проте надмірний полив і болотистий грунт можуть спровокувати такі грибкові захворювання, як коренева і сіра гниль, фузаріозне в’янення, різні плямистості та інші. У боротьбі з ними важлива профілактична обробка насіння перед посівом, дотримання правил догляду. Для профілактики зрідка можна поливати люпини слабким розчином марганцю. Якщо ви помітили симптоми одного з таких захворювань, то відразу ж видаліть пошкоджену частину рослини і обробіть її та ґрунт навколо якимось фунгіцидом.

Такі шкідники, як личинки травневих жуків, росткові мухи і дротяник, можуть вражати насіння відразу після посадки. А в період формування бутонів може спостерігатися ураження суцвіть попелицею. Для боротьби з шкідниками використовуються інсектициди.

Люпин вузьколистий та інші види сільськогосподарського використання можуть уражатися антракнозом. Це захворювання підступне тим, що може набувати прихованої форми. Для профілактики рекомендується протруювання насіннєвого матеріалу спеціальними хімікатами, а при перших ознаках хвороби — дворазове обприскування фунгіцидами.

Використання як сидерату

Ще в давнину люпин використовувався як харчова і кормова культура. Його плоди містять до 50% білка і від 5 до 20% олії, яка за своїми властивостями дуже близька до оливкової. Завдяки цьому люпин кормовий високо цінується в тваринництві та рибному господарстві. Крім того, він широко використовується в медицині, косметології, фармакології і навіть кулінарії.

Також у всьому світі користується популярністю люпин як сидерат — зелене екологічне добриво, яке збагачує ґрунт азотом і пригнічує ріст бур’янів. Завдяки довгому кореню, люпин може витягувати з глибини корисні речовини і переробляти важкодоступні елементи ґрунту.

У нашій країні використовуються сорти трьох таких видів: люпин жовтий, люпин білий і люпин вузьколистий. У сільському господарстві всі їх сорти поділяють на дві групи: алкалоїдні (гіркі) — повністю йдуть на добрива і безалкалоїдні (солодкі) — зелена частина яких йде на корм худобі, а підземна — на добрива.

Одним з кращих сидератів вважається люпин вузьколистий. Він збагачує ґрунт не тільки азотом, але і кальцієм, калієм, фосфором та іншими елементами. А також він покращує їх структуру і родючість ґрунту.

Однак є у цієї квітки і недолік. Присутність великої кількості алкалоїдів в її зеленій масі може впливати на смакові якості вирощених на удобреній землі продуктів. Найменшу кількість алкалоїдів мають жовтий і білий види. А найбільш алкалоїдним є вузьколистий.

Висівають люпин як сидерат в різні терміни (залежить від сорту). Так, жовтий і вузьколистий – сіють навесні і на самому початку літа, а білий можна сіяти аж до самої осені. Перед посадкою грунт необхідно розпушити і сіяти насіння рядами, заглиблюючи приблизно на 3 см. Між рядами відстань 15-20 см, а 5-15 см вона повинна становити між рослинами. Важливо забезпечити посівам хороший полив.

Зрізають рослину плоскорізом приблизно через 56 днів після посіву. Дуже важливо провести зрізання в потрібний момент: коли вже є бутони, але до того, як вони набудуть кольору.

Слід врахувати, що процес гуміфікації відбувається при великій кількості вологи.

Для того, щоб правильно вибрати, який люпин-сидерат краще використовувати на вашій ділянці, врахуйте деякі їх особливості. Найбільш терпимим до піщаного ґрунту є люпин жовтий. Білий люпин — єдиний вид, що росте на карбонатних ґрунтах. А люпин вузьколистий не любить сильне ущільнення ґрунту і утворення на поверхні кірки.

Зверніть увагу, що при вирощуванні в якості сидерату використовується саме однорічний вид.

Місце в ландшафтному дизайні

У ландшафтному дизайні вважають за краще використовувати люпин багаторічний. Оскільки він не вимагає посіву щороку і має більшу кількість красивих гібридних сортів.

Дуже ефектні групові посадки цієї рослини. Вони неймовірно красиві в групі під час цвітіння, а після нього велика кількість оригінального листя зберігає подальшу декоративність посадки.

Часто можна зустріти люпин багаторічний в міксбордерах, так він непогано поєднується з іншими багатолітниками. Це чудова рослина для середнього ярусу. Коли люпин відцвітає, то квітучі рослини нижнього ярусу підтримують декоративність його листя. Цікаво і оригінально виглядає він на вузьких рабатках.

Особливу дружбу веде люпин багаторічний з півоніями. Сусідство з рослинами, у яких великі корені, для півоній небажане. Однак з люпином вони чудово доповнюють один одного естетично і біологічно. Люпин ніби підгодовує півонії, і вони прекрасно виглядають поруч на клумбі. У перші роки кущики молодих півоній виглядають скромно, тому посаджений поруч люпин багатолистий додасть композиції декоративності і прикриє порожні місця.

Дуже важливо, що після півоній інші квіти ростуть на цьому місці виключно погано. Це пов’язано з тим, що півонії виснажують землю, а також вони виділяють в грунт специфічну речовину, що пригнічує інші квітучі рослини. Щоб не довелося міняти грунт на клумбі, досить один-два роки сіяти там люпин однорічний, і токсини будуть нейтралізовані.

Крім півоній, добре поєднується люпин багатолистий з астильбами і хостами, а також такими улюбленими квітучими багатолітниками, як іриси, садова ромашка, дельфініуми, лілії. Оригінально доповнюють один одного великі квіткові колосся люпину і невеликі суцвіття вероніки колосової. Чудову контрастну композицію утворюють великі помаранчеві ешшольції з кобальтово-синім низькорослим люпином.

Помилуйтеся люпином, фото красивих ландшафтних композицій з його участю.

Дуже різноманітний і красивий люпин, посадка і догляд за ним здійснюються досить просто. А поєднання в одній особі чудової квітки і екологічно чистого добрива роблять його просто незамінним для саду. Посадивши у себе на ділянці цю квітку, ви отримаєте величезне естетичне задоволення, а також надійного помічника.