Найневибагливіші квіти для вашого саду

Створення красивих квітників і догляд за ними забирає багато часу і сил. А вже для початківців квітникарів це створює іноді непереборні труднощі. Але як же бути? Адже так хочеться бачити свою присадибну ділянку доглянутою і квітучою. Вихід, звичайно ж, є! Невибагливі квіти для саду допоможуть без зайвого клопоту перетворити його. Адже серед величезного розмаїття квітучих рослин можна підібрати красиві і невибагливі у догляді. Деякі з них зустрічаються в дикій природі і загартовані суворими умовами зростання. Давайте зробимо невеликий огляд.

Цибулинні рослини

Коли природа тільки починає прокидатися від зимового сну, цибулинні одні з перших вітають наступаючу весну. Вони дуже привабливі і без них не обходиться жоден сучасний сад. Тому почнемо саме з них, тим більше що в своїй більшості вони дуже невибагливі садові квіти.

Корисно буде почитати:

Низькорослі багаторічники, що цвітуть все літо
Рослини висотою до півметра вважаються низькорослими, їх застосовують для створення клумб, бордюрів, альпінаріїв. Вони…

Проліски (Galanthus) і проліски (Scilla) – добре знайомі всім лісові первоцвіти, дуже морозостійкі і невибагливі. Чудово ростуть в тінистих місцях. Грунт воліють вологий, багатий на листовий перегній. Можна висаджувати їх під деревами, прикрасити альпійську гірку або створити кольорову пляму на газоні.

Дикі або ботанічні тюльпани (Tulipa botanical) — до цього класу об’єднали всі дикорослі види тюльпанів, незважаючи на їх різноманітність. У більшості вони низькорослі, багатоквіткові (квітка не одна, а відразу маленький букетик), цвітіння раннє і тривале (чим довше весняні холоди, тим довше цвітіння диких тюльпанів). Забарвлення найрізноманітніше. Деякі види бувають навіть строкатими (в смужку або цятками). Різноманітна і форма квітки. Крім зовнішньої привабливості, їх перевагою є невибагливість у догляді та стійкість до хвороб. Вони не потребують щорічного пересаджування. Посадивши восени на постійне місце, їх можна не турбувати близько п’яти років. Зараз такі тюльпани набирають популярності. Найвідоміші види: Кауфмана, Фостера, Грейга, Великий, Ечісона, Ліпського, Дасістемон Тарда. Ідеальні такі тюльпани для альпійських гірок. Можна також використовувати їх в рабатках та інших квітниках.

Мускарі (мишачий гіацинт, гадючий лук)

Мускарі, мишачий гіацинт, гадючий лук (Muscari) – одна з найневибагливіших серед весняних цибулинних квітів. Морозостійка, невимоглива до ґрунтів. Тільки дуже не любить застою води. Не потребує частої пересадки. Може рости і в тіні. Якщо не видаляти сухі суцвіття, то може розмножуватися самосівом. Буває білим, рожевим, а найчастіше насичено-синім. Має приємний запах. Добре використовувати в кам’яних композиціях (альпінаріях і рокаріях), рабатках, створювати кольорові плями.

Цибуля або алліум (Allium) – декоративна рослина з родини Цибулеві. Наявність ефірних масел надає цій рослині специфічний цибулевий запах і пекучий смак. Кулясті суцвіття цибулі бувають різних забарвлень. Починають цвісти в кінці весни. У процесі дозрівання насіння засихаючі суцвіття також досить декоративні. Невибагливі, тільки, як і всі цибулинні, не люблять застою води. Пересаджують їх приблизно раз на 5 років. Бувають низькорослі і високорослі сорти. Низькорослі використовують в рокаріях і альпійських гірках, а високорослі на другому плані в різних квіткових композиціях. Деякі сорти декоративної цибулі мають їстівне листя, але зустрічаються і отруйні.

Хіонодокса

Якщо в саду є тінисте місце, де навесні порожньо і сумно, то можна там посадити хіодоноксу. Хіонодокса (Chionodoxa) – це невелика (всього 10-15 см) весняна цибулинна рослина. Квітконоси і листя з’являються одночасно. З однієї цибулинки виростають два листки і кілька квітконосів, що мають до 10 квіток. Виходить килим, усипаний яскравими синіми, білими, рожевими зірочками-квітками. Розквітає ранньою весною, одночасно з пролісками, тому її ще називають «снігова королева». Невимоглива рослина, росте на будь-яких садових ґрунтах. Часто використовується для створення квітучих острівців серед танучого снігу і в рокаріях.

Безвременник (колхікум)

Безвременник або колхікум (Colchicum) – ця рослина відрізняється від своїх цибулинних побратимів тим, що розквітає не навесні, а восени (звідси і така назва). Зовні він схожий на великий крокус або, що росте прямо з землі, квітку тюльпана. Забарвлення буває різноманітним. Висаджують цибулини на постійне місце в липні-серпні. Не вимагає пересадки тривалий час. Невибагливий, морозостійкий, але віддає перевагу сонячним місцям. Служить прикрасою саду, коли інші квіти вже давно відцвіли. Завдяки низькорослості добре виглядає на альпійських гірках і газонах. Також може служити кольоровою плямою між деревами і чагарниками. Дуже отруйна рослина.

Розмножуються всі перераховані вище рослини розрослими цибулинами, а іноді і насінням. Ми розглянули лише деякі з цибулинних квітів, посадивши які одного разу восени, можна без особливих турбот насолоджуватися їх красою не один рік. Список можна продовжити нарцисами, крокусами, пушкінією та іншими.

Багаторічні рослини

Серед багаторічників також можна вибрати багато невибагливих у догляді і красивоквітучих рослин. Багаторічники хороші тим, що посадивши їх один раз, ви на роки забезпечуєте собі задоволення бачити ці рослини у себе на ділянці. А якщо ще й догляд за ними не займає багато часу, значить – це мрія початківця квітникаря. Що ж це за диво-квіти?

Аквілегія (водозбір)

Аквілегія або водозбір (Aquilegia) – одна з найбільш невибагливих багаторічних рослин. Має ніжну, непомітну красу. Має незвичайної форми квітки зі шпорцями, на яких збирається вода (звідси і друга назва – водозбір). Забарвлення різноманітне як одноколірне, так і двоколірне. Висота від 15 см до 1 м. Аквілегію нескладно виростити з насіння. Віддає перевагу півтіні, але може рости і на сонячних ділянках. На одному місці росте до 6 років. Добре виглядає разом з папоротями на берегах штучних водойм. Широко використовується в міксбордерах. Низькорослі сорти можуть прикрасити тінисті ділянки рокаріїв. Підходить для зрізання.

Айстра багаторічна (Aster) – є народною улюбленицею. Починаючи з кінця літа до глибокої осені вона цвіте практично в кожному саду. Підкорює вона своєю невибагливістю і різноманітністю кольорів. Буває різною за висотою. Можна підібрати сорти і цвітіння айстр буде тривати з кінця весни до середини осені. Айстра невимоглива у всьому. Не підійдуть їй тільки ділянки, що затоплюються під час весняно-осінньої негоди. Для альпінаріїв і рокаріїв підходять низькорослі сорти айстр. Також можна використовувати її в різних групових посадках. А в зрізку ці квіти довго залишаються свіжими і декоративними.

Барвінок

Барвінок (Vinca) – сланка вічнозелена рослина. Переплітаючись, пагони утворюють зелений килим. Цвіте в травні синьо-фіолетовими і ніжно-синіми квітками діаметром приблизно 3 см. Невимогливий до ґрунтів і освітленості ділянки. Зимостійкий, проте молоді пагони перший рік бажано злегка прикривати. Використовується як ґрунтопокривна рослина в кам’яних садах.

Вероніка (Veronica) – дуже популярна рослина, є багаторічні та однорічні види. З багаторічних популярні широколиста (близько півметра) і сива (25-35 см). Цвіте в кінці весни і першу половину літа. Листя злегка або повністю опушене. Дрібні квітки зібрані в щільні китиці. Бувають фіолетовими, білими, рожевими і синіми. Невимоглива, морозостійка, світлолюбна рослина. Є ґрунтопокривні форми, які, застеляючи ґрунт густим килимом, не дають проростати бур’янам. Високорослі сорти вероніки використовують в бордюрах та інших квітниках, а низькорослі — в кам’янистих садах.

Купена або соломонова печатка (Polygonatum multiflorum) — багаторічна рослина, трохи нагадує велику конвалію. Як у конвалії вигнуте стебло, але тільки високе — 60-70 см. На стеблі розташовані білувато-кремові квіти, схожі на дзвіночки, до 1,5 см. Листя розташовуються симетричними парами. Практично не має запаху. Цвіте на початку червня. Потім на місці квіток з’являються чорні ягоди. Пагін щорічно відмирає. Купена дуже невибаглива, але не любить посушливих місць. Тому вона відмінно підходить для прикраси тінистих ділянок саду, добре поєднується з папоротями. Отруйна.

Конвалія

Не можна не згадати ніжну конвалію (Convallaria). Але її ніжність оманлива. Це дуже стійка і невибаглива рослина. Нормально переносить морози, невимоглива до ґрунтів. Чудово росте в тіні. Складність тільки в тому, що вона дуже швидко розростається і може стати бур’яном. Використовується в посадці під деревами і біля чагарників, в лісових і екосадах, як ґрунтопокривна рослина. Підходить для зрізання. Має дуже різкий аромат, отруйна. Виростаючи на одному місці, може обходитися без пересадки близько 10 років.

Васильок гірський (Centaurea) — найвідоміший і найневибагливіший вид багаторічних васильків. Виростає до півметра. Ребристі стебла і листя у нього з легкою білуватою опушкою. Квіткові бутони чимось нагадують ялинові шишечки, які потім розпускаються кошикоподібними квітками. Класичний колір у гірського волошки, звичайно ж, синій, але існують сорти з білим, фіолетовим і рожевим забарвленням. Цвіте довго, починаючи з червня і до кінця літа. Незважаючи на своє південне походження, добре адаптувався до морозів і нормально зимує. Без пересадки може обходитися до 10 років. Любить сонячні ділянки. Не пошкоджується шкідниками і хворобами. Дуже схожий на нього і також невибагливий волошка підбілена (С. dealbata Willd). Волошки використовують в різних посадках (групових і поодиноких), а також для зрізання.

Лілейник (червоноден)

Лілейник або червонодень (Hemerocallis) – дуже невибаглива і стійка рослина. За свою невибагливість лілейники навіть отримали прізвисько «квіти інтелігентних ледарів». Виростають до 1 м, листя біля кореня утворюють розетку. Квітки великі, воронкоподібні, бувають жовтими, помаранчевими, буро-червоними та інших кольорів. До ґрунтів невибагливий, але сильнокислий для них згубний. Добре витримують півтінь, морозостійкі. Без пересадки ростуть близько 8 років, правда, за цей період можуть сильно розростатися. Останнім часом з’явилися сортові низькорослі лілейники (близько 30 см). Чудово виглядають в групових посадках на світлому тлі. Висаджують їх як з іншими рослинами, так і комбінуючи одні лілейники різної висоти і кольору. Підходить для створення бордюрів і прикраси краю водойми.

Дицентра (диклітра прекрасна)

Дицентра (Dicentra) – рослина, відома в народі під назвою «розбите серце», так як форма квітки – сердечко з крапелькою внизу. Квітки зібрані в пониклі китиці (як конвалії). Колір визначається сортом і буває рожевий з білим, чисто-білий, рожево-пурпурний. Листя перисто-розділене з зубчастими часточками. Залежно від сорту цвітуть з травня до початку осені. Може мати висоту від 30 см до 90 см. Проростати на одному місці можуть до 6 років. Діцентра морозостійка, тіньовитривала. Не любить сирих місць і постійного підмокання. Низькоросла придатна для міксбордерів і бордюрів, а високоросла для поодиноких і різних групових посадок. Можна використовувати на зрізання.

Хоста або функія (Hosta, Funkia) – це одна з найбільш тіньовитривалих рослин. Хоста росте там, де інші декоративні рослини гинуть, за це її називають «королевою тінистого саду». Головною її перевагою є велике декоративне листя різноманітної форми і забарвлення. Може бути зеленим, блакитним, сірим або золотистим, а також біло-строкатим (з облямівкою і смужками). Квіти у хости менш декоративні. Це невеликі квітки, схожі на лілії або дзвіночки, на високій квітконіжці, зібрані в пухку кисть. Забарвлення їх досить різноманітне, бувають білі, світло-фіолетові, темні і світлі відтінки лілового, темно-пурпурні. Всі види хости морозостійкі і невибагливі. Однак зайва вогкість небажана. Строкаті сорти віддають перевагу освітленим місцям. Пишні кущі хости хороші для бордюрів. Використовується в різних квітниках, в тіньових посадках під деревами, а також навколо водойм.

Висаджують рослини в більшості випадків навесні і тільки у вигляді винятку можлива пересадка хости восени. При цьому важливо, щоб коріння встигли закріпитися в грунті до морозів.

Золотарник (солідаго, золота розга)

Розглядаючи невибагливі багаторічні квіти для саду, не можна обійти увагою трав’янисту рослину, яка називається «золота розга». Золотарник, солідаго або золота розга (Solidago) цвіте жовтими волотями з липня по жовтень. Своїми яскравими квітами плавно вписується в колірну гаму осені. Буває від 60 см до 1 м і більше. Хороший медонос, дуже любимий бджолами. Невимогливий ні до ґрунту, ні до освітленості. Дуже зимостійкий. Ось тільки швидко розмножується самосівом, через це сухі квітконоси слід відразу зривати. Добре висаджувати вздовж парканів і будівель. Може служити середнім ярусом в міксбордерах і рабатках. Підходить для зрізання і після висушування для сухих букетів.

Монарда (бергамот, американська меліса)

Монарда або бергамот, американська меліса (Monarda) — лікарська рослина, буває багаторічною і однорічною. Виростає до 80 см. Зацвітає в другій половині літа. Цвітіння дуже тривале і рясне (на одному кущі може бути до 200 суцвіть). Суцвіття, розташовані в пазухах листя, мають діаметр близько 6 см і складаються з дрібних квіток. Мають приємний запах м’яти або лимона. Забарвлення квіток лілове, рожеве, яскраво-червоне, пурпурове (залежить від сорту). Монарда невимоглива до ґрунтів і освітленості, зимостійка. Однак від частих вітрів її гілки можуть сильно вигнутися. Може використовуватися на задньому плані міксбордерів або в поодиноких посадках з використанням сортів різного кольору. Підходить для прикраси тіньових ділянок саду. А також для створення модних зараз садів пряних трав.

Очиток або седум (Sedum) – невибагливими у догляді є зимостійкі багаторічні сорти очитків з прямостоячими і стелючими стеблами. Для очитків характерна наявність м’ясистих стебел і листя зеленого, блакитного, жовтого і сірого відтінків. У серпні на кінцях пагонів утворюються зібрані в невеликі шапки дрібні зелені квітки. На початку осені ці квітки плавно змінюють свій колір на білий, світло-ліловий, насичено-рожевий, бордовий і кармінний (в залежності від сорту). Зберігають свою привабливість до жовтня, поступово темніючи. Очиток посухостійкий, нормально зимує, невимогливий до ґрунтів. Однак воліє рости на світлих сонячних ділянках (припустима лише легка затіненість). Без пересадки може рости близько 5 років. Сланкі види використовуються в рокаріях, рабатках, бордюрах, а більш високі — для міксбордерів і поодиноких посадок.

Лабазник в’язолистий або таволга (Filipendula ulmaria) — оскільки ця рослина походить з лісу, то, звичайно ж, вона невибаглива і морозостійка. Любить вологу і тінь, але прекрасно буде рости і на сонечку, тільки потрібно не забувати її поливати. До ґрунтів невимогливий. Можна не пересаджувати протягом 5 років. Листя при розтиранні видають характерний огірковий запах. Цвіте в середині літа пишними прямостоячими волотями, що складаються з дрібних блідо-рожевих, білих і світло-жовтих квіток. Найнижчий з лабазників — близько 50 см, а найвищі перевищують 2 м. Лікарська рослина. Високі сорти лабазнику добре використовувати для декорування парканів і просто поодинокою групою. А невисокі — в міксбордерах і для прикраси водойм.

Багатопелюстник (ерігерон)

Дуже невибагливою садовою квіткою можна назвати багатопелюсткову або ерігерон (Erigeron). Вона невимоглива до ґрунтів, морозостійка. Правда, віддає перевагу сонячним місцям. Зовні вона дуже схожа на альпійську айстру. Існує величезна кількість видів цієї рослини. Висота його від 40 см до 1 м. Квітки бувають білого, рожевого, блакитного, лілового кольору. Цвіте, починаючи з другої половини літа до пізньої осені. Підходить для міксбордерів і рабаток, а низькорослі сорти для кам’яних садів. У зрізку довго зберігають свою привабливість.

Люпин (Lupinus) — має однорічні, дворічні та багаторічні види, належить до родини Бобових. Це високорослі рослини або напівчагарники (від 80 см до 120 см), що мають пальчато-складні листки, трохи ворсисті, злегка нагадують листя пальми. На високих пагонах розташовуються великі колосоподібні суцвіття з метеликовими квітками. Вони бувають білі, лілові, сині, фіолетові, рожеві. Цвіте все літо, якщо відразу обрізати сухі квітконоси, можна домогтися повторного пізнього цвітіння. У багаторічних люпинів, шляхом тривалої селекції, були виведені ранньоквітучі сорти і колірна гамма поповнилася кремовими, жовтими, лососевими, вишневими і навіть двоколірними сортами. Люпини морозостійкі, без пересадки ростуть до 5 років. Віддають перевагу сонячним ділянкам і будь-якому ґрунту, крім кислого. Розмножуються насінням, а багаторічні його види — живцюванням. Через особливості кореня (стержневий, глибоко занурюється в землю) розмноження поділом куща дуже важко. Використовуються в міксбордерах і для зрізання.

Також можна відзначити такі невибагливі багаторічники, як всім відомий і улюблений півонія, гіпсофіла, бадан, герань, дронікум і список можна ще продовжити.

Розмножуються всі багаторічники приблизно однаково. Найпростіший спосіб — це поділ куща. Його потрібно проводити навесні до початку росту або ранньою осінню після закінчення цвітіння. Також можна їх розмножити живцюванням і насінням, але ці способи частіше бувають більш складними.

Можна підібрати такі невибагливі багаторічні квіти, які забезпечать вам на все літо красиві квітучі клумби.

Корисно буде почитати:

Білі квіти для садової клумби
Останнім часом в моду входить оформлення квітників (а іноді навіть цілого саду) в одній колірній гамі. Такі…

Однорічні рослини

Серед невибагливих у догляді садових квітів можна зустріти і багато однорічників. Вони цвітуть яскравіше і інтенсивніше, ніж багаторічники, але сіяти (або висаджувати розсадою) їх потрібно щороку. Хоча в цьому теж є своя перевага — клумбу або інший квітник можна оформити кожен раз по-новому.

Чорнобривці

Чорнобривці (Tagetes) — це добре знайомі, зустрічаються майже в кожному саду квіти з яскравими «оксамитовими» пелюстками. Популярність вони завоювали швидким ростом, спартанською невибагливістю і дивовижною декоративністю. Має безліч видів. Квіти мають характерне забарвлення яскраво-жовте, червоно-коричневе, помаранчеве, іноді біле. Суцвіття бувають прості, махрові і напівмахрові. Їх висота від 20 см до 1,2 м. Найбільш поширені види – це прямостоячі, відхилені і тонколисті. Всі вони дуже легко розмножуються насінням. Цвітуть все літо і до найперших заморозків. Люблять сонячні місця, проте нормально переносять і півтінь. Посухостійкі. Мають дивовижну здатність за допомогою вироблених фітонцидів знезаражувати грунт від патогенних грибів і відганяти деяких шкідників. Мають приємний насичений аромат. Є лікарською рослиною і пряністю. Використовуються в ландшафтному дизайні вони дуже широко. Це моноклумби, бордюри, в різних квітниках з іншими рослинами.

Календула

Календула (Calendula) – теж добре знайома всім лікарська рослина, яку через форму насіння ще називають нагідками. Всі знають їх яскраві оранжево-жовті квітки. Зараз виведені декоративні сорти як прості, так і махрові. Тепер можна зустріти кремові, світло-жовті, темно-жовті, бурі забарвлення, зустрічаються сорти навіть зі смужками. Виростає до 60 см. Це одна з найбільш стійких, невибагливих рослин, яка радує нас дуже рясним цвітінням до самих заморозків (тільки потрібно відразу обривати засохлі суцвіття). Розмножується досить добре самосівом, а також осінньою висадкою насіння у відкритий ґрунт. Любить сонячні місця. Використовується в різних квітниках і для створення яскравих кольорових плям.

Ешшольція (каліфорнійський мак)

Ешшольція або каліфорнійський мак (Eschscholzia) – дуже декоративна однорічна рослина. Красиві не тільки її ніжні квітки, але і ажурне листя зеленого і сірувато-блакитного забарвлення. Утворює невеликий до 30 см кущик. Квітки складаються з 4 глянцевих пелюсток, які на ніч і в негоду закриваються. Бувають як прості, так і махрові. Зацвітає на початку літа і цвіте до заморозків. Забарвлення квіток настільки різноманітне, що неможливо перерахувати всі відтінки. Це жовті, білі, рожеві, лососеві, яскраво-помаранчеві, кремові, червоні і безліч поєднань цих тонів. Зустрічаються дуже декоративні сорти з трохи хвилястими пелюстками. Ешшольція теплолюбна і любить світлі ділянки. Але витримує невеликі заморозки. Невимоглива до ґрунтів. Посухостійка. Не любить надлишку вологи і добрив. Легко розмножується насінням, добре самовисівається. Дуже красиві великі килимові посадки ешшольції, ефектно створюють кольорові плями. Підходить для створення мавританського газону. Використовується в рабатках.

Левиний зів або антиррінум (Antirrhinum) – багатьом знайомі з дитинства квіти-«собачки», які можуть смішно відкривати ротик. Це багаторічна рослина, але вирощується в садах як однорічна. Нагорі пагона розташований колос з великих квіток неправильної будови. Забарвлення найрізноманітніше від блідо-жовтого до майже чорного. Висота теж відрізняється різноманітністю від 20 см до метра. Виведені навіть махрові сорти. Бажано висаджувати його на сонячних ділянках. Особливого догляду не вимагає. Стійкий до заморозків. При багатосніжній зимі може не вимерзнути і навесні дати молоді пагони. Розмножується насінням. Часто використовується в рабатках і міксбордерах. Підходить для зрізання.

Іберіс або стінник (Iberis) – рясноквітуча рослина, досить невибаглива. Стійкий до морозів і посухи, світлолюбний. Висота кущика у різних сортів буває від 15 до 35 см. Весь покривається квітками. Найпопулярніші види: зонтичний (суцвіття густий щиток, що складається з дрібних білих, рожевих, бузкових і малинових квіток), гіркий корончастий (суцвіття колоновидні, білі, мають приємний ніжний аромат). Розмножуються насінням, можливий самосів. Догляд за рослиною звичайний. Для більш тривалого цвітіння сухі суцвіття необхідно зривати. Використовується для бордюрів і при створенні рабаток. Слабодушисті іберіси корончасті добре підходять для зрізання.

Тютюн запашний (Nicotiana alata) – хоч ця рослина родом з Південної Америки, але досить добре почувається в наших садах. Подобаються йому сонячні ділянки, але також нормально переносить і півтінь. Рекомендується захист від сильних вітрів. А в цілому це дуже навіть невибаглива рослина. У нас вирощують два види (з 60). Тютюн чудовий або крилатий, висотою від 30 до 90 см. Стебло волохате, вкрите липкою речовиною. Суцвіття — пухкі волоті. Квітки великі, схожі на п’ятикутну зірку на довгій трубці. Забарвлення у них буває біле, блідо-жовте, рожеве, кремове і червонувато-малинове. Увечері та вночі дуже сильно, але приємно пахнуть, а вранці квітки закриваються. Тютюн Сандера схожий на крилатий, але має більші квітки різноманітних відтінків (зустрічаються навіть двоколірні), які не мають запаху і не закриваються вдень. Цвітуть з червня до заморозків. Розмножуються насінням, дають хороший самосів. Використовуються в квітниках недалеко від будинку або альтанки, щоб мати можливість теплим літнім вечором насолодитися їх чудовим ароматом.

Анхуза (воловик)

Анхуза або воловик (Anchusa) – це кущиста рослина, яка буває однорічною і недовго живе багаторічником. Має злегка опушені листя і стебло. Виростає до 70 см. Дуже декоративно виглядають її суцвіття-завитки, що складаються з невеликих трубчастих квіточок з п’ятьма розлогими пелюстками насиченого блакитного кольору. З анхузи може вийти яскравий синій килим. Зимостійка рослина. Може рости на будь-яких ґрунтах. Не виносить перезволоження. Розмножується насінням, а багаторічні її види — поділом куща. Використовується на задніх рядах в рабатках, міксбордерах.

Як правило, однорічники розмножуються насінням. Якщо рослина добре самовисівається, то її насіння можна висаджувати восени. Деякі квіти висівають тільки навесні. До невибагливих однорічних рослин можна також віднести космею, кореопсис, льон, мак-самосійку, малопу, вербену і ще багато інших.

Всім, навіть найневибагливішим садовим квітам, необхідний мінімальний догляд. Їм потрібен помірний полив. Для забезпечення тривалого цвітіння необхідно обривати сухі суцвіття. Видаляти бур’яни, іноді розпушувати ґрунт. При необхідності трохи підгодувати. Тобто мінімум фізичних витрат. Але у відповідь на вашу турботу вони відгукнуться чарівними фарбами квітучих клумб і галявин.