Вейгела садова на клумбі: посадка і догляд

Кожна з декоративних рослин, що прикрашають наш сад, має якусь «родзинку»-особливість. Наприклад, квітучий чагарник вейгела підносить нам сюрприз повторним осіннім цвітінням. Це особливо приємно, адже восени вибір квітучих рослин не такий різноманітний. Вейгела, посадка і догляд за нею стануть предметом нашої статті. Оскільки її неможливо віднести до простих рослин (цей чагарник досить вибагливий), розберемося детально в тонкощах вирощування.

Вейгела (Weigela) — квітучий листопадний чагарник з родини жимолостевих. У дикій природі росте в Південно-Східній Азії та на Далекому Сході. Назву отримав на честь вченого-ботаніка Крістіана Еренфріда фон Вайгеля. Виростає до 2 метрів. Рясно цвіте в кінці весни, і вдруге — на початку осені. Квітки великі (близько 5 см) трубчасті дзвіночки. Можуть бути рожевими, білими, кремовими, червоними різних відтінків. Листя теж досить декоративні, вони злегка оксамитові, темно-зелені, але можуть бути і пурпуровими або мати білу облямівку. Після цвітіння утворює плід-коробочку з дрібним насінням, яке зберігає схожість тільки один рік.

Популярні види та сорти

Існує 15 видів вейгели, а вченими-селекціонерами виведено близько 200 гібридних сортів. Однак особливою популярністю користуються тільки деякі.

Вейгела рання (Wеigelа рrаecox) – відрізняється декоративною сіро-бурою корою, красивим гладким листям з незвичайними світлими цятками. Має великі, рожеві з жовтою серединкою, квітки.

Вейгела Міддендорфа (Wеigelа мiddendorffiana) – півтораметровий чагарник, що відрізняється серед вейгел відносно непоганою морозостійкістю. Квітки кремово-бежеві з помаранчевими цятками в середині.

Вейгела квітуча (Wеigelа flоrida) – високий (до 3 м) чагарник з незвичайним яскраво-зеленим листям зі світлою окантовкою. Квітки біло-рожеві. Представлена сортами: «Purpurea Nana», «Monet», «Nana Variegata».

Вейгела корейська (Wеigelа сoraeensis) – найвищий вид вейгел (до 5 м), в наших умовах досягає тільки півтора метра. Листя еліптичне із загостреною верхівкою. Великі квітки поступово змінюють забарвлення. Зацвітають блідо-рожевими, а в’януть вже яскраво-кармінними.

Вейгела рясноквітуча (Wеigelа flоribunda) – вважається швидкорослим видом, добре відростає після невеликого підмерзання. Має красиво вигнуті гілки з яскравими червоно-рожевими квітками.

Вейгела Максимовича (Wеigela mаximowiczii) – відрізняється опушеним листям і біло-жовтими квітками. Цвітіння не рясне.

Вейгела гібридна (Wеigelа hybridа) – цей вид об’єднав в собі всі сорти, які були отримані шляхом схрещування. В результаті вийшли відносно невисокі чагарники з різноманітним забарвленням квіток і листя. Також була підвищена їх морозостійкість. Деякі з гібридних сортів: «Desbоisii», «Rоsea», «Mаrc Tеllier», «Eva Rathke», «Piеrre Duchаrtre», «Styriaca», «Nana variegata», «Lоoymansii Aurеa», «Bristol Ruby», «Naоmi Cаmpbell» «Victoria», «Sunny Princess», «Tango», «Bristol Snowflake», «Candida».

Особливості посадки

Посадка вейгели найчастіше проводиться навесні, так як це теплолюбна рослина. За літо вона встигне прижитися на новому місці, а кущі, посаджені восени, можуть вимерзнути.

Дуже важливо вибрати місце посадки правильно. Воно повинно бути обов’язково сонячним і, головне, захищеним від вітру і протягів. У тіні вейгела росте гірше і цвітіння буде мізерним.

Посадковий ґрунт повинен бути родючим, але дуже пухким. Відповідна ґрунтова суміш складається з городньої землі, річкового піску, дерну і перегною. Можна додати трохи комплексного добрива.

Готуємо лунку довжиною і шириною близько півметра. Робимо хороший дренаж з керамзиту, щебеню або колотої цегли. Вейгела не любить застою води, тому необхідний шар дренажу не менше 15 см. Між рослинами відстань повинна бути від півтора до трьох метрів (залежить від сорту). При посадці вейгели коренева шийка розташовується на одному рівні з землею, але допускається невелике (на 1-2 см) заглиблення. Після посадки верхній шар слід замульчувати, використовуючи тирсу, солому, сухе листя і хвою.

Розмноження

Розмножується вейгела, як і більшість рослин, живцями і насінням. Найкраще вкорінюється при літньому живцюванні. На початку літа (після цвітіння) готують живці. Для цього використовують молоді зелені пагони довжиною близько 15 см. Рекомендується для кращого вкорінення живці на кілька годин поставити в розчин препарату, що стимулює коренеутворення. Потім їх висаджують в піщано-торф’яну суміш під кутом в 30 градусів, заглиблюючи трохи (приблизно на 1 см). Після цього, для створення парникового ефекту, живці накривають прозорою плівкою. Кожен день їх необхідно провітрювати і збризкувати водою. Наступної весни молоді рослини вже висаджують у відкритий грунт. А через два роки вас порадує перше цвітіння.

Для розмноження можна взяти і торішній здерев’янілий черешок. Їх зрізають навесні до початку сокоруху. Вони також піддаються обробці стимулятором коренеутворення. Висаджувати їх можна як в контейнер, так і у відкритий грунт в півтінь. Обов’язково накриваємо плівкою або ПЕТ-пляшками. Приблизно через 5 років настає перше цвітіння.

Розмножується вейгела і насінням. Але молоді рослини в такому випадку можуть відрізнятися за своїми зовнішніми даними від батьківських. Насіння, зібране восени, можна посіяти в контейнер для розсади ранньою весною, обов’язково прикривши його поліетиленовою плівкою. Не забуваємо про провітрювання і полив. Після появи 3 листочків сіянці пікірують. І коли земля добре прогріється, а молоді рослини трохи зміцніють, слід їх висадити у відкритий ґрунт. Цвітіння настає на шостий рік.

Також можна розмножити вейгелу поділом куща і відводками. Але ці способи практикуються рідше.

Корисно буде почитати:

Верби в ландшафтному дизайні саду
Верба Hakuro Nishiki Верба — рослина, знайома практично всім, часто використовується для озеленення ділянок. Але екземпляри,…

Тонкощі догляду

1. Підживлення. Як і будь-яка рослина, вейгела потребує підживлення. Перше комплексне підживлення слід проводити ранньою весною, розсипавши його прямо по снігу в прикореневому колі. Друге — в кінці весни перед цвітінням.
2. Полив. Оскільки вейгела не любить застою води, то полив потрібен помірний. Рясно поливають навесні, якщо зима була малосніжною, а також під час підживлення, а влітку — під час посухи.
3. Розпушування. Після поливу і видалення бур’янів обов’язково потрібно розпушити грунт навколо куща. Це забезпечить приплив кисню до коренів. Після розпушування можна провести мульчування.
4. Обрізка. Ранньою весною обов’язково видаляємо сухі, підмерзлі, хворі, а також гілки, що загинаються всередину куща. Один раз протягом трьох років проводять омолоджуючу обрізку. Щоб кущ не втратив пишність, обрізайте гілки з зів’ялими квітками на третину довжини.
5. Зимівля. Сучасні сорти відносно морозостійкі, проте вейгела потребує укриття на зиму. Після опадання листя, пристовбурне коло добре мульчують і прикривають сухим листям, соломою, хвоєю. Гілки чагарнику зв’язують, пригинають до землі, пришпилюють дротом і накривають одним з укривних матеріалів. Деякі квітникарі споруджують простенький каркас. Якщо кущ невеликий, то після зв’язування його можна просто закутати агроволокном в кілька шарів.
6. Проблеми. Якщо посадка вейгели дуже густа, а також в дощовий сезон, її листя може уражатися різними грибковими захворюваннями. У такому випадку слід обробити рослину бордоською рідиною або відповідними фунгіцидами. Основним шкідником для вейгели є попелиця, зрідка вона може уражатися кліщами або гусеницями. Для боротьби з ними використовують обприскування акарицидами та інсектицидами.

Корисно буде почитати:

Вирощування бересклету бородавчастого
Оригінальні рослини, що прикрашають наші присадибні ділянки, це не тільки екзотичні «заморські гості». Є такі…

Використання в дизайні

Вейгела в ландшафтному дизайні саду займає досить високу позицію. Адже вона має пишну крону з декоративним листям, а також дуже красиво і рясно цвіте.

Вейгела добре поєднується в композиціях з іншими декоративними чагарниками. Чудово виглядатимуть монопосадки з використанням різних сортів.

Підходить вейгела для міксбордерів будь-якого типу, також її можна використовувати як заміну рододендрону в японському садку.

Хорошими сусідами будуть невибагливі рослини: ялівці, незабудки, хости, маргаритки, лілейники, іриси, посадку і догляд за якими посилить навіть початківець садівник.

Низькорослі сорти використовуються на клумбах і для створення бордюрів. А з високорослих виходять чудові живоплоти.

Ми розглянули всі особливості догляду за вейгелою, виявилося, що вона не примхливіша за багато інших рослин. А при правильному догляді зможе прожити більше 30 років. Тому правильно підібравши сорт і вибравши вдале місце посадки, ви з невеликими витратами часу і сил отримаєте в своєму саду шикарну рослину на довгі роки.