Види та популярні сорти примул багаторічних

Разом з нами зустрічають весну перші квіти. Здебільшого це представники цибулинних. Вони ніжні, тендітні і трохи холодні, як і перші весняні місяці. Тому на тлі цих квітів особливо виділяється примула багаторічна, від якої так і віє сонячним теплом і обіцянкою довгоочікуваного літа.

Загальний опис

Примула або первоцвіт (Primula) сімейство Первоцвітові — це кореневищні трав’янисті невисокі багаторічні рослини, що цвітуть переважно навесні, хоча є деякі літньоквітучі види. Цілісні зморшкуваті листя мають легку опушку, вони утворюють прикореневу розетку. Квітконосні стебла листя не мають. Квітки бувають дивно різноманітного забарвлення, зустрічаються дво- і навіть триколірні. Вони розташовуються на квітконосах поодинці або формують різні суцвіття. Після цвітіння утворюється плід-коробочка з дрібними темно-коричневими насінням. Всі види добре розмножуються насіннєвим шляхом, а багато і поділом куща. Детальніше про догляд за примулами можна дізнатися тут.

Ця квітка поширена по всьому світу, тому відповідно має дуже багато видів, більше чотирьохсот. Практично в кожній країні вона овіяна легендами і міфами, вважається лікарською і містичною. За раннє цвітіння примули називають весняними первоцвітами, за хвилясті опушені листочки — «баранчики», а ще — «ключики», оскільки суцвіття нагадує зв’язку маленьких ключів.

Корисно буде почитати:

Популярні сорти тюльпанів
Навесні, скучивши за теплом і квітами, ми з особливою ніжністю і радістю зустрічаємо цибулинні первоцвіти. Найбільші з…

Класифікації примул

Хоча примули добре вивчені і описані ботаніками, їх величезна різноманітність ускладнює класифікацію.

Єдиної універсальної класифікації до теперішнього часу не створено. Офіційно рід примул поділяють на 7 підродів: Sphondylia, Auriculastrum, Primula, Auganthus, Carolinella, Aleuritia, Craibia.

Ці рослини відрізняються між собою за формою, розмірами, забарвленням квіток і листя, видом суцвіть, термінами цвітіння, тобто морфологічними ознаками. На цій основі було виділено 23 (іноді 30 або 38) секцій або груп.

Англійське Королівське товариство садівників склало свою, більш просту в застосуванні класифікацію, яка поділяє примули на 3 великі групи.

Квітникарі для практичного використання провели поділ на групи за формою суцвіть і їх розташуванням.

Розглянемо коротко ці варіанти класифікацій.

Класифікація за морфологічними ознаками

Як ми вже зазначали вище, класифікація примул за зовнішніми ознаками виділяє 23-38 секцій. Розглянемо лише ті види, які можна вирощувати на території нашої країни (орієнтовно в середній смузі).

1. Борошнисті примули

Борошнисті примули (Primula Fariaosa, Aleuritia). Характерною особливістю цієї групи є наявність на рослинах білого або жовтого нальоту. Невеликі квітки утворюють зонтичні суцвіття. Це вологолюбні рослини, що вимагають невеликого укриття на зиму, недовговічні. До цієї секції входить понад 80 видів.

Назвемо лише декілька з них. Це уродженка Балкан примула густолиста (Рrimula frondosa), родом з альпійських і карпатських гір примула Галлера (Рrimula halleri), примула борошниста (Primula fariaosa) росте на Далекому Сході, півночі європейської частини Росії, півночі Монголії та в горах Західної Європи.

2. Примули OREOPHLOMIS

Примула рожева

Примули OREOPHLOMIS (Primula Oreophlomis) — ця секція включає в себе невисокі ранньоквітучі види. Відмінними рисами цієї групи є гладке листя з зубчастим краєм і яскраво-рожеві квітки з маленьким жовтим оком.

Найяскравіше представляє групу примула рожева (Primula rosea). Любителька вологих ґрунтів з Гімалаїв. Молоді листочки з зубчиками по краю мають бронзовий відтінок, але поступово стають світло-зеленими. Квітконоси короткі і спочатку здається, що квітки лежать на листі, але поступово відростають до 15 см. Маленькі (близько 1 см) рожеві квіточки розпускаються в травні.

У продажу можна зустріти сорт Rosea Grandiflora з великими квітками.

3. Примули аурикули

Примули аурикули, або аурикуластрум (Primula Auricula, Auriculastrum) — до цієї секції включено 21 вид родом з Європи. Це низькорослі рослини з щільним листям, стебла і квітки вкриті білим борошнистим нальотом. Забарвлення бутонів може бути бузковим, жовтим, рожевим або фіолетовим, іноді з білим оком.

Представимо кілька видів.

Примула аурикула або вушкова (Рrimula auricula) — росте на гірських луках південної частини Європи. Листя щільне, темно-зелене, з ледь помітними зубчиками по краю, може досягати 20 см. Традиційно квітки жовті (до 3 см), але гібриди вражають різноманітністю забарвлень і їх поєднанням, є багатоквіткові сорти, а також з контрастними очками. Вся ця квіткова пишність збирається в парасольку на верхівці стебла (10-25 см). Цвітіння тривале квітень-червень. Може мати кілька квітконосів. Листя і квітки рясно «припудрені».

У цього виду багато сортів. Крім шикарної квітки, має тонкий аромат оранжево-жовтий сорт Jupp. Нагадує маленькі трояндочки примула вушкова махрова. Дуже красива з густомахровими темно-вишневими квітками Сrimson Glow, ніжно-рожева зі світло-жовтою основою Susannah. Незвичайний сорт Max, його квітки в тіні чорні, на сонці набувають вишневого відтінку.

Примула опушена Rubin

Примула опушена (Рrimula pubescens) — це секція великоквіткових гібридів, у селекції яких взяли участь примули вушкова, волохата (P. Villosa), липка (P. Viscosa), жорстковолосиста (P. Hirsuta). Ця група поділяється на три підгрупи: бельгійські, англійські та махрові аурикули. Вони відрізняються кольором очка і наявністю нальоту.

Ці гібриди добре зарекомендували себе в наших краях, оскільки досить зимостійкі. Крім того, зберігають декоративність протягом усього сезону, невибагливі і довговічні.

Оксамитовий рубіново-вишневий з великим жовтим центром квітка у сорту Rubin, біло-кремовий з жовтим оком у сорту White, світло-фіолетові також з жовтим оком у сорту Violeta.

До цієї секції також входять примули маленька (Рrimula minima), Делеклюза (Рrimula clusiana), волохата (Рrimula villosa), карніолійська (Рrimula carniolica), жорстковолосиста (Рrimula hirsuta), облямована (Рrimula marginata).

4. Кортузоподібні примули

Примули кортузоподібні (Primula Corthusoides) — об’єднують мешканок Європи, Сибіру, Японії, Кореї, Китаю. Ці види не мають борошнистого нальоту, у них воронкоподібні квітки і черешкові листя. До цієї секції входять наступні види.

Примула кортузоподібна (Primula сorthusoides) — це наша західно-сибірська красуня. Листя овально-довгасте з зубчиками по краю, вкрите довгими волосками, розташоване на довгих черешках. Квітконос (від 10 до 40 см) також опушений. На його верхівці квітки зібрані в багатоквіткову парасольку. Рожево-фіолетові пелюстки мають глибоку борозенку посередині. Розквітає в кінці травня і цвіте до кінця червня.

Примула Зібольда (Рrimula sieboldii) — уродженка Японії. Відрізняється дуже декоративним листям, яке завдяки особливій формі зубчиків по краю, здається хвилястим. Багатоквіткові парасольки різноманітного забарвлення розташовуються на квітконосах довжиною 15-20 см. Цвіте тривало (практично 2 місяці) починаючи з кінця квітня. Завдяки добре розгалуженим кореневищам швидко розростається.

З оригінальних сортів хочеться відзначити білий з рідкісними світло-зеленими цятками сорт Aoyagizome, білий з рожевими частими штрихами сорт Shibori Gasane. Схожі на різьблені сніжинки квітки сортосерії Trade Winds.

До цієї групи також входять — примула скельна (Рrimula saxatilis), відхилена (Рrimula patens), багатонервна (Рrimula polyneura).

5. Зубчастолисті примули

Зубчастолисті примули (Primula Denticulaia) — ця секція включає в себе два види.

Примула головчаста Salvana

Примула головчаста (Рrimula capitata) — цей вид поширений в Тибеті та Індії. Листя довгасте з тупою верхівкою, зморшкувате, зібране в прикореневу розетку. На квітконосі (15-30 см) з дрібних оксамитово-фіолетових квіток формується головчасте суцвіття. Вся рослина «припудрена» білим нальотом. Цвіте практично все літо. У наших краях використовується переважно як однорічна рослина.

Має декоративні сорти, такі як Noverna Deep Blue, Salvana.

Примула дрібнозубчаста

Примула дрібнозубчаста (Рrimula denticulata) — відрізняється від інших видів симпатичними суцвіттями-кулями, що складаються з невеликих квіток традиційно бузкової гами. Квітконоси ростуть постійно: спочатку вони лише 2-3 см, але поступово, до середини цвітіння досягають вже 20 см, а в кінці сезону навіть 30 см. Вся рослина «припудрена» жовтуватим нальотом. Починає цвітіння примула зубчаста в квітні, триває воно більше місяця. Дає самосів і добре зимує.

Примула дрібнозубчаста представлена різними декоративними сортами. Щільні кулі з дрібних квіточок з крихітними жовтими очками насичено-рожеві у Deep Rose, бузково-блакитні у Cashmeriana, насичено-малинові у Rubra. Білими маленькими хмарами порадує примула “Альба”.

Має примула дрібнозубчаста сортосерії. Наприклад, Corolla, “Пон-пон” складаються з різних кольорів (білих, фіолетових, червоних).

6. Примули Юлії

Примули Юлії (Julia) – ця секція включає в себе фактично один вид. Часто до цієї групи відносять і примулу пругоницьку.

Примула Юлії (Рrimula juliae) родом зі Східного Закавказзя. Це мініатюрна рослина (10 см). Листя овальне, з округленими зубцями по краю, розташоване на довгих черешках. Бузково-фіолетові квітки (до 3 см) розташовуються по одній на верхівці квітконосу. Мають досить довгу квіткову трубочку (2 см) і глибоку борозенку посередині пелюстки. Розквітає рано в квітні і цвіте більше місяця.

Існує багато сортів і гібридів цього виду. Популярний сорт Sneeuwwitje з білосніжними пелюстками і лимонним оком. Приємний бузково-синій колір добре контрастує з жовтим очком у гібридного сорту Blue Julianas. Старий, але дуже привабливий сорт Riga-6, весняне тепло відбивається в його насичено-рожевих пелюстках і жовто-помаранчевій серединці.

Примула пругоніцька (Рrimula pruhoniciana) — це гібриди примули Юлії (Рrimula juliae) та інших видів. Наприклад, малиново-фіолетова з яскравим жовтим оком Wanda.

7. Примули мускаріоїдес

Примули мускаріоїдес (Muscarioides) — це секція рослин родом з Тибету і Гімалаїв. Вирощуються найчастіше як дворіки. Відмінна їх риса — нехарактерні для примул довгі гострі суцвіття.

Примула віаля

Примула віаля або примула орхідна (Рrimula vialii) — цьому виду досить складно приживатися в нашому кліматі, але він вартий того, щоб докласти трохи зусиль. Листя довге ланцетоподібне (до 30 см), з зубчиками по краю і дуже слабкою опушкою. Квітконос покритий борошнистим нальотом, виростає до 20 см (в наших краях до 15 см). Суцвіття, що чимось нагадує маленький кукурудзяний качан, складається з безлічі насичено-червоних бутонів, які, поступово розпускаючись (знизу вгору), перетворюються на ніжно-бузкові квіточки з приємним легким запахом. Цвітіння триває з червня по липень.

До цієї групи також відноситься примула мускареподібна (Рrimula muscarioides). Цей літньоквітучий вид у нас дуже мало поширений.

8. Примули

Примули (Primula) — ця секція із загальною назвою включає в себе види європейського та малоазіатського походження, у яких повністю відсутній борошнистий наліт. Рослини цієї групи дуже поширені в декоративному квітникарстві.

Примула висока — рослини родом із середньої Європи та Карпатських гір. Овально-довгасте листя виглядає зморшкуватим за рахунок вдавлених жилок. Листова пластина (від 5 до 20 см) із зубчастим краєм і рідкими волосками. Квітконос злегка опушений (10-35 см). Невеликі жовті з темною серединкою квітки утворюють злегка поникле зонтичне суцвіття. Цвітіння триває близько двох місяців, починаючи з середини квітня. Гібриди мають більші квітки і неймовірно різноманітне забарвлення.

Зараз у цього виду безліч сортосерій. Наприклад, “Піано” включає в себе Piano Red, Blue, White, Yellow, Orange, Fire, і навіть красиву двоколірну рожево-жовту Piano Rose Bicolor. Завдяки високим квітконосам, примула “Ерфуртські велетні” (“Біг бен”) підходить навіть для зрізання.

З гібридів хочеться відзначити так звані «мереживні» сорти — «Мереживо королеви», Silver Lace Black, Victoriana Gold Lace Black. Досить темні пелюстки цих сортів обрамляє тонка білувата облямівка, тому суцвіття здаються ажурними.

Примула поліантова, або примула багатоквіткова (Рrimula poliantha) — цей вид дуже схожий на примулу високу (Рrimula elatior), ось тільки квітки у нього набагато більші (приблизно 5-6 см), цвітіння настає пізніше (кінець травня-червень), присутній приємний аромат. Цей вид набагато ніжніший і взимку може вимерзати, тому велика кількість таких гібридів вирощується як горщикові культури.

Примула поліантова “Франческа”

Дуже популярний сорт “Блю джинс”, його білі пелюстки густо заповнені синіми прожилками. Сортосерія “Файє” виділяється вражаючим поєднанням відтінків, а сортосерія SuperNova — дуже раннім цвітінням. Один з найоригінальніших гібридних сортів — “Франческа”, володарка гофрованих квіток лимонно-зеленого відтінку з жовтим очком.

Примула весняна (Рrimula veris) — це виключно європейський вид, який у давнину називали примула лісова або лікарська, він досі використовується в лікувальних цілях. Листя овальне, зморшкувате (з втиснутими прожилками), нерівномірні зубчики по краю роблять їх злегка хвилястими. Нижня частина листа може бути трохи опушеною. Яскраво-жовта квітка з помаранчевою серединою має довгу чашечку. Квітки на верхівці трохи волосистого квітконосу утворюють односторонню парасольку. Цвіте з квітня до червня. Численні сорти мають велику різноманітність забарвлень, можуть бути і махровими. Примула весняна — дуже невибагливий вид, щоправда, йому потрібне запилення комахами.

Наприклад, золотисті сонячні бризки нагадують жовті квітки сорту Cabrillo Yellow, а сортосуміш «Весняна палітра» порадує радісними фарбами.

Примула звичайна або безстеблова (Рrimula vulgaris/acaulis) — росте на півдні нашої країни та Європи. Листя овальне, подовжене (5-25 см), зморшкувате. На верхівці невисоких квітконосів (6-20 см) розташовуються поодинокі квітки, найчастіше жовті, іноді білі з фіолетовою серединкою. Пелюстки нагадують сердечко, розділене на дві половинки. Цвітіння у цього виду активне, тому рослини виглядають дуже привабливо. Примула акауліс має безліч гібридів, які мають дивовижні забарвлення, але менш стійкі до погодних умов.

Примула безстебельна Blue Zebra

Примула безстебельна “Потсдамські гіганти” виділяється серед інших великими квітками на зовсім маленькому кущику (15 см). А махрова примула “Примлет” схожа на букетики милих маленьких трояндочок приголомшливо красивих кольорів. Трохи нагадують азалію квітки махрової сортосерії “Розанна”. Дуже оригінальне забарвлення у сорту “Блю Зебра” (Blue Zebra) — яскравий контраст золотисто-жовтого очка зі смугастими синьо-білими пелюстками.

Примула акауліс дуже часто використовується для вирощування в домашніх умовах.

До цієї секції також відносяться примула великочашечкова (Primula macrocalyx), чарівна (Рrimula amoena), Палласа (Рrimula pallasii), Воронова (Рrimula woronowii), Комарова (Рrimula komarovii), Рупрехта (Primula ruprechtii), абхазька (Рrimula abchasica), Сибторпа (Primula Sibthorpii).

9. Примули канделяброві

Примули канделяброві (Proliferae, Candelabra) — в цій секції зібрані мешканки Японії, Китаю, Індії та інших країн цього регіону. Ці рослини дуже красиві, є літньоквітучими. У нашому кліматі ростуть добре, але вимагають ретельного укриття на зиму. Найчастіше їх використовують як дворічні, але якщо створити для них комфортні умови, то можна вирощувати і як багаторічні. Часто дають непоганий самосів.

Примула Буллея (Primula bulleyana) — уродженка Китаю, її квітконос досягає 50 см, а листова пластина 40 см. Листя витягнуте, зубчасте по краю. На високому квітконосі в кілька ярусів (від 5 до 7) розташовуються оранжево-жовті невеликі квіточки.

Дуже схожі на неї примула Бісса (Primula beesiana) і примула припудрена (Primula pulverulenta), тільки вони трохи більші з малиновими квітками, а останній вид має борошнистий наліт.

Примула японська (Primula japonica) — ця красуня може використовуватися для зрізання. Її квітконос (30-50 см) ніби прикрашений яскравими малиновими браслетами. Цвітіння починається в травні з нижніх ярусів і триває близько 2 місяців.

Примула японська також використовується в кімнатному квітникарстві як горщикова культура.

Ніжний яблуневий колір нагадує сорт Apple Blossom, а у Miller’s Crimson насичено-малинові квітки з великою вишневою серединкою.

Примула Кокбурна (Primula coekburniana) — теж належить до цієї групи, але дуже рідко вирощується в наших краях.

Як бачите, це досить складна класифікація і садівникові-любителю не завжди зручно нею користуватися.

Класифікація англійського Королівського товариства садівників

Це більш спрощений варіант класифікації.

Група-1. Вушкоподібні примули (аурикули) і всілякі їх гібриди. Ця група поділяється на 4 підгрупи.

— Бордюрні (клумбові) найвитриваліші та найстійкіші сорти цієї групи. Завдяки міцним квітконосам добре витримують негоду. Компактний габітус дозволяє створювати з них невисокі квітучі бордюри, а широка палітра забарвлень робить їх затребуваними в оформленні клумб. Можуть мати невеликий борошнистий наліт.

— Альпійські аурикули також добре підходять для вирощування у відкритому ґрунті. Всі вони мають яскраве забарвлення. Серединка і трубочка обов’язково одного кольору. У квіток з білим центром, як правило, пелюстки у фіолетово-блакитній гамі, а якщо центр золотисто-жовтий, то пелюстки можуть бути в червонувато-коричневому діапазоні. Можуть мати світлу облямівку. Ця підгрупа не має на квітках борошнистого нальоту.

— Примула махрова надзвичайно красива, але вона вимагає до себе більше уваги і турботи. Однак непогано почувається на клумбах при правильному догляді.

— Виставкові — це гібридні, досить вимогливі і ніжні сорти. Здебільшого квітки вкриті, що нагадує пудру, борошнистим нальотом, що робить їх досить оригінальними. Однак негода (дощ і вітер) сильно пошкоджує цей наліт (фарину), тому в Європі ці шоу-сорти вирощують під укриттям або в домашніх умовах. Крім того, деякі з них не можуть зимувати у відкритому ґрунті.

Група-2. Первоцвітні-поліантові примули. До цієї групи входять 2 підгрупи.

— Поліантові примули. Сюди відносяться всі складні гібриди за участю примул багатоквіткової і високої.

— Примули весняні, звичайні, Юлії, а також всілякі їх сорти.

Група-3. Канделяброві примули. У цій групі об’єднані види з ярусним розташуванням суцвіть. Це японська, Бісса і Буллея, а також всі їх сорти.

До цієї класифікації входять найпоширеніші в декоративному квітникарстві види і сорти примул.

Класифікація за формою і розташуванням суцвіть

Це найпростіша і найзручніша для садівників-аматорів класифікація, яка дозволяє вибрати для квітників сорти, що підходять за габітусом і формою.

Подушкоподібні. До цієї групи входять види з поодинокими квітками на невисоких квітконосах, вони лише трохи підносяться над «подушкою» з листя. Найбільш затребувані в декоративному квітникарстві з цієї групи примула звичайна, маленька, Юлії, Воронова.

Парасолькоподібні. У цієї групи суцвіття утворюють односторонню або округлу парасольку на квітконосах до 20 см. З найбільш популярних видів примули висока, поліантова, вушкова, весняна, рожева, відхилена і всі їх гібриди.

Кулясті або головчасті. Примула куляста утворює щільне головчасте суцвіття, яке виглядає як декоративна куля на стеблі, що виростає в процесі цвітіння. Сюди відносяться примула дрібнозубчаста, головчаста та їхні різновиди.

Канделяброві або ярусоподібні. Суцвіття цієї групи розташовані ярусами на високому міцному квітконосі, нагадують старовинні свічники-канделябри. У нашому кліматі використовуються примули японська, Буллея, Бісса і припудрена.

Дзвіночкові. У цієї групи на верхівці міцного квітконосу розташоване поникле суцвіття з дзвіночкоподібних жовтих квіток. Група нечисленна, але посадка цих рослин можлива по берегу водойм і на погано дренованих ділянках. Це примула сиккімська (Рrimula sikkimensis) і примула Флоринди (Рrimula florindae).

Корисно буде прочитати:

Рослини для зимового саду в будинку
Сад відомий людям ще з епохи найдавніших цивілізацій. Однак найчастіше це були відкриті сади. Зимовий сад –…

Кімнатні примули

Ми розглянули примулу садову та її класифікацію. Однак слід звернути увагу, що деякі види цієї рослини в нашому кліматі вирощуються як горщикові культури. Серед них найчастіше зустрічаються примула китайська (Primula sinensis), примула кьюська (Primula kewensis), примула малакоїдес (Primula malacoides), примула зворотньоконічна (Primula obconica) і примула м’яка (Primula malacoides).

Примула зворотньоконічна

Наприклад, китайська примула, висаджена у відкритий ґрунт, цвіте в травні-червні, а в домашніх умовах — з грудня по березень.

Примула багаторічна дуже різноманітна і красива. А розглянуті нами класифікації допоможуть вибрати сорт, який підходить саме для вашого саду.