На вулиці ще в розпалі зима, і весна здається такою далекою. Але досвідчені садівники вже починають приготування до нового сезону. Зараз саме час задуматися про підготовку розсади квітучих рослин. Адже кожному хочеться, щоб процес цвітіння на клумбах почався раніше. У цьому допоможе посіяна розсада квітів в січні або лютому.
Що садити в перший місяць року, що почався, а з якими рослинами можна не поспішати? Давайте розберемося разом.
Загальні правила
Процес посіву насіння для отримання розсади у квітучих рослин практично однаковий. Насіння квітів можна сіяти на розсаду в будь-який час, дотримуючись наступних нюансів.
Для квітів на розсаду, насамперед, готуємо ґрунтову суміш. Для пророщування насіння ґрунт потрібен легкий з нейтральною або слаболужною реакцією. Найчастіше це суміш піску і торфу з листовою (або дерновою) землею. Перед використанням грунт слід знезаразити. Для цього його поливають окропом або на кілька хвилин ставлять на повну потужність в мікрохвильову піч. Пісок — прожарюють.- У квітів в більшості випадків насіння дуже дрібне, тому для кращого розподілу його змішують з піском. З цієї ж причини його не закопують, а просто трохи притискають до ґрунту. У деяких випадках присипають дуже тонким (до 5 мм) шаром ґрунтосуміші або піску.
- Поливають посіви, щоб уникнути вимивання або заглиблення насіння, шляхом обприскування з пульверизатора.
- Після посадки і поливу, контейнер накривають прозорою плівкою або склом. Ставлять у тепле місце. У більшості випадків температура проростання приблизно 18-20 градусів.
- Важливо, щоб грунт не пересихав, а також регулярно провітрювати посіви і витирати конденсат. Постійна вогкість викликає у розсади хворобу «чорна ніжка».
- Коли з’являться сходи, температуру трохи знижуємо приблизно до 15 градусів і, оскільки світловий день ще дуже короткий, обов’язково додаємо додаткове освітлення (краще за все фітолампою).
- Поява двох справжніх листочків — сигнал до проведення першої пікіровки.
Ми розглянули загальні правила вирощування розсади, тепер розберемо індивідуальні особливості квітучих рослин. Адже питання – які квіти можна сіяти в січні і лютому – актуальне завжди.
Сіємо в січні
Сіяти в січні починають найзавзятіші садівники. Січень — це дуже ранній термін для посіву насіння квітів. Адже світловий день ще дуже малий і доведеться обов’язково облаштовувати додаткове підсвічування, яке зажадає чимало зусиль. Тому садять в січні насіння тих квітучих рослин, які мають досить тривалий період вегетації і тільки через кілька місяців після посіву починають цвісти. А також багаторічні бульбові рослини, яким необхідно більше часу для формування хорошої бульби, яка зможе нормально зберегтися на наступний рік.
Гвоздика садова Шабо (Dianthus caryophyllus var. chabaud) — гібридний вид, багаторічна квітуча рослина, але в наших краях використовується як однорічна. Виростає до 50 см. Листя зелене, вузьколінійне. Має дуже довгий період вегетації — від моменту висівання насіння до цвітіння проходить близько 6 місяців. Від інших видів відрізняється здатністю до ремонтантного цвітіння. Забарвлення квіток буває жовтим, білим, рожевим різних відтінків, зрідка строкатим. Є прості, махрові і напівмахрові сорти.
Посів насіння звичайний. В кінці березня розсаду пікірують вдруге на відстані 8х8 см. Під час другої пікіровки можна відразу висаджувати в горщики. Бажано загартовувати розсаду, виставляючи її в парник або на засклений балкон. Садять на клумби в травні. Цвітіння з червня до жовтня.
Гвоздика Шабо досить морозостійка рослина (витримує температуру до -1). Віддає перевагу слаболужному ґрунту, добре освітленим сонечком місцям, помірному зволоженню. Потребує підживлення в період бутонізації (азот, калій і фосфор), добре реагує на обприскування розчином аміачної селітри (0,1%).
Порада. Як тільки настане загроза перших заморозків, пересадіть кущики гвоздики в ящики або горщики, занесіть в світле приміщення. І ви зможете насолоджуватися її цвітінням до грудня. Потім у гвоздики настане нетривалий період спокою, а навесні ви знову зможете висадити її в саду.
Бегонія бульбова (Begonia x tuberhybrida, B. tuberosa) — це підвид великого роду бегонієвих. Невеликий квітучий кущик з м’ясистим стеблом, опушеними широкими листочками. А за красою квіток вони змагаються з трояндою, камелією, нарцисом. Сорти дуже різні за формою, забарвленням, розміром і кількістю квіток. Розмножується поділом бульб і насінням.
Питання, коли найкраще садити бульбову бегонію, хвилює багатьох садівників. Щоб сформувалася хороша бульба, насіння слід садити в січні. Особливістю бегонії є досить висока температура (близько 25 градусів), необхідна для проростання насіння. Приблизно через 10-14 днів повинні з’явитися сходи. Після цього додаємо підсвічування фітолампою і ставимо їх в прохолодне (15 градусів), світле місце. Періодично проводять дві-три пікіровки. Після другої пікіровки слід трохи підгодувати розсаду рідкими мінеральними добривами. У травні проводять загартування розсади на вулиці, а висаджують в саду в червні.
Порада. Бегонія любить легку півтінь, часте, але не дуже рясне поливання прямо під корінь, мульчування. Бульби викопують на початку жовтня, обрізають зелену частину, просушують, переносять в сухе прохолодне приміщення і зберігають в піску або торфі.
Лобелія (Lobelia) – однорічний і багаторічний представник родини дзвіночкових, об’єднує безліч видів. Може бути у вигляді маленького (10-15 см) округлого кущика або колоновидного (до 25 см), а може бути і плетистою ампельною рослиною (пагони до 35 см). Але будь-який з її видів дивовижно красивий, так як дуже рясно цвіте і основний її колір – приголомшливий насичено-синій. Однак є сорти з пурпуровими, рожевими, білими квітками. Розглянемо особливості розмноження її насінням.
Оскільки лобелія — повільно зростаюча квітка, що розквітає після посадки приблизно через 3 місяці, то краще сіяти насіння для розсади в січні. Процес посадки насіння звичайний, ось тільки вносити добрива не потрібно, паростки лобелії їх не люблять. Важливою особливістю догляду за розсадою лобелії є полив. Оскільки пагони у неї дуже ніжні і крихітні, то поливати потрібно через шприц з голкою. У квітні проводять загартовування розсади, виставляючи її на засклену веранду або балкон. Висаджують в саду в травні.
Для посадки вибираємо сонячні або злегка затінені місця. Полив необхідний регулярний помірний, не заливати, але і не допускати пересихання. Підживлення проводимо в період бутонізації.
Порада. Щоб домогтися повторного цвітіння, в серпні потрібно зрізати кущик до основи, потім ретельно розпушити землю між рядами, внести добрива і добре полити.
Для того щоб не травмувати ніжні паростки при пікіровці, краще вирощувати насіння кущової лобелії на торф’яних таблетках.
Вербена (Verbena) — квітуча багаторічна рослина, хоча в наших краях її вирощують як однорічну. Невеликі квітки її зібрані в «парасольки» різноманітного забарвлення. Вербена невибаглива і красива, цвіте все літо і на початку осені. Має приємний запах. Добре розмножується насінням.
Насіння вербени на розсаду можна посіяти і в лютому-березні, але часто через нестачу світла ріст сіянців сповільнюється. Тому, щоб отримати хорошу міцну розсаду в кінці квітня, варто посіяти насіння в кінці січня. В якості субстрату для посадки можна взяти перліт або пісок (іноді змішують з торфом).
Приблизно через місяць, проводячи пікіровку, висаджуйте рослини вже в більш поживний грунт, додайте дернової землі або перегною і трохи деревної золи, можна відразу розсадити їх в окремі стаканчики. Садити на клумби можна буде в травні, коли мине загроза найменшого підмерзання.
Догляд за вербеною простий. Полив помірний, підживлення два-три рази, обрізка засохлих суцвіть. Вона любить сонячні місця. Боїться заморозків, але вже є і більш морозостійкі сорти.
Порада. У жовтні, до настання перших заморозків, бажано пересадити вербену в горщик або контейнер і зберігати в прохолодному приміщенні. Навесні кущик можна поділити і посадити в саду.
Сланкі пагони вербени можна вкоренити, присипавши їх землею.
Еустома (Eustoma) – нагадує троянду і є дуже красивою квіткою, яка здатна цвісти не тільки в саду, але і вдома на віконці.
Вона надзвичайно красива і завоювала серця багатьох квітникарів, але розвивається занадто повільно. Професіонали радять пікірувати цю квітку двічі під час росту. Зацвітає в червні-липні.
Порада. Еустома вимагає занадто трудомісткого догляду, тому ця рослина підходить не всім, а лише любителям всього складного.
Меконопсис Шелдона (Meconopsis sheldonii) – нічого не має спільного з героєм сучасного серіалу Шелдоном, крім певної самовпевненості та імпозантності. Чисто-блакитний колір пелюсток цієї рослини сподобається багатьом.
Меконопсис не терпить ліні та повільності, його потрібно садити в кінці січня – на початку лютого, щоб влітку радіти його першим квіточкам. Проростає він при досить низькій температурі – 12 ⁰С. Після появи сходів рослину пікірують і продовжують звичайний догляд.
Порада. Він не проти посидіти в тіні, але віддає перевагу постійно зволоженому ґрунту.
Корисно буде прочитати:
Терміни посіву насіння вербениЯскрава, приваблива і водночас скромна, невибаглива – вербена популярна серед садівників завдяки…
Сіємо в лютому
Визначити чіткі терміни посіву насіння на розсаду в лютому дуже складно. Чим раніше у ваших краях настають теплі дні, тим раніше слід подбати про це. Посів насіння на розсаду квітів в лютому – оптимальне рішення.
Братки, фіалка Віттрока або триколірна (Viola wittrokiana) – цю добре знайому всім квітку можна вирощувати як дворічну рослину (посів насіння влітку у відкритий ґрунт) або як однорічну (вирощування розсади взимку). Перший варіант забезпечить цвітіння фіалки навесні, а посіяне насіння на розсаду в лютому прикрасить вашу клумбу влітку і восени.
Посів насіння звичайний. Як тільки з’являться перші листочки, розсаду переставляють у світле і більш прохолодне місце (близько 10 градусів). А ще через два тижні розсаду пікірують у горщики. Висаджують на клумби на початку травня. Віола — квітка, яку виростити з насіння досить нескладно.
Порада. Фіалки ростуть на сонці і в півтіні. Але при сильно активному сонці перестають зав’язуватися бутони, а в тіні квітки дрібнішають і стають блідішими. Ідеальним рішенням буде ажурна легка тінь. Для красивого цвітіння потрібне регулярне підживлення двічі на сезон.
Геліотроп (Heliotropium) — це багаторічна рослина, яка зачаровує садівників своїм чудовим ванільним ароматом, невибагливістю у догляді та глибоким синьо-фіолетовим відтінком маленьких квіток, які утворюють велике щиткоподібне суцвіття. Хоча може мати біле або ніжно-бузкове забарвлення.
Посів насіння традиційний. Після появи другої пари листочків, рослину прищипують і пікірують вдруге вже в окремі горщики (бажано, торф’яні). Пересаджують на клумбу в кінці травня.
Ідеальним місцем буде легка ажурна півтінь. Ґрунт повинен бути пухким з нейтральною реакцією. Полив помірний, але не допускати пересихання ґрунту. Регулярне підживлення. Для формування пишного кущика рослину слід іноді прищипувати.
Порада. Після закінчення цвітіння в жовтні геліотроп можна пересадити в горщик або контейнер і зберігати в прохолодному приміщенні до весни.
Дельфініум (Delphinium) — квітуча трав’яниста рослина, бувають однорічні та багаторічні види. Красиві великі колосоподібні суцвіття з витонченими за формою квітками практично нікого не залишають байдужим. Досить велика колірна палітра і невимогливість зробили його дуже популярним у садівників. Однорічні дельфініуми вирощують посівом насіння відразу в ґрунт. Ми розглянемо, як розмножити насінням багаторічні види.
Розподіливши насіння по поверхні ґрунту, його злегка присипають дуже тонким шаром (3-5 мм) просіяного через сито ґрунту. Накривають ємність папером і ставлять в холодильник на два тижні для стратифікації (температура близько 4 градусів).
Потім знімають папір, накривають прозорою плівкою і виставляють контейнер в тепле (близько 20 градусів) і світле місце. При появі трьох листочків рослини пікірують. А на початку травня розсада готова для пересадки на вулицю.
Грунт під посадку дельфініумів слід скопати на два багнети лопати, так як він розвиває потужну кореневу систему. Розсаджувати один від одного на відстані приблизно 40-60 см. Додати добриво.
Полив нечастий, але рясний під корінь. Мульчування. Триразове сезонне підживлення. Потрібна проріджувальна обрізка, іноді підв’язування високих екземплярів.
Порада. Щоб збільшити схожість насіння, перед стратифікацією можна замочити їх на добу в розчині будь-якого стимулятора росту.
Щоб багаторічні рослини зацвіли в перший рік, а не на другий або третій, їх вирощують розсадним способом. Так готується до посіву розсада квітів в лютому для гайлардії остистої (Gaillardia aristata), геленіума осіннього (Helenium autumnale), дзвіночка карпатського (Campanula carpatica).
Принцип посіву у них однаковий. Висаджуємо в саду, коли мине пора зворотних заморозків.
Геленіум добре росте на світлих ділянках, ґрунт повинен бути вологим з нейтральною реакцією. Сезонне підживлення звичайне дво-триразове. Іноді потребує підв’язування. На зиму верхня частина рослини повністю зрізається.
Порада. Щоб продовжити цвітіння, слід в червні провести вкорочення більшості стебел.
Дзвіночок карпатський дуже невибагливий, проте може загинути від перезволоження. Поливати слід регулярно і помірно, не заливати. Підживлення навесні і під час цвітіння. Не забувайте зрізати сухі суцвіття.
Гайлардія — любить рости на світлих ділянках, грунт повинен бути легким (додаємо трохи піску або деревної золи). Полив помірний. Удобрення в сезон триразове. Перед зимою верхню частину повністю зрізають.
Пеларгонія зональна (Pelargonium zonale) — найбільш підходящий вид для саду. Вона невибаглива, красива і дуже різноманітна. Невеликий квітучий кущик (15-50 см) з симпатичними округлими листочками. Крім живцювання, можна розмножити її насінням.
Посадка насіння звичайна. Коли з’являються два перших справжніх листочки, сіянці пікірують в індивідуальні стаканчики. Якщо сіянець сильно витягнувся, його можна посадити трохи глибше, з часом наростуть нові корінці. А через два тижні вже можна починати підгодівлю. В кінці квітня проводять загартовування розсади. А садять на клумби в другій половині травня. Цвіте все літо і до заморозків.
Пеларгонія прекрасно себе почуває на сонці і в півтіні. Посухостійка і не любить надлишку вологи. Підживлення при посадці і на початку цвітіння. На зиму пересаджують в горщики, і пеларгонія прекрасно зимує на підвіконні в будинку.
Левиний зів, або Антирринум (Antirrhinum) — чудова багаторічна рослина, у нас її вирощують як однорічну. Її милі квітки екзотичної форми і найрізноманітнішого забарвлення, та до того ж скромні вимоги у догляді роблять її улюбленцем багатьох садівників.
При підготовці ґрунту до посіву насіння слід врахувати, що левиний зів не любить торф, тому достатньо буде листової землі і піску. В іншому процес вирощування звичайний. Після появи перших справжніх листочків, бажано підгодувати паростки кальцієвою селітрою. Для формування більш пишного куща, після утворення 4 пар листочків, центральний пагін потрібно прищипнути.
Левиний зів, посаджений на сонці або в півтіні, буде рости досить добре. Ґрунт повинен бути водопроникним, суглинним, добре перекопаним. Не терпить перезволоження, рясний полив необхідний тільки в сильну спеку. Підгодівля регулярна, 2–3 рази за сезон. Засохлі суцвіття необхідно зрізати. Високі сорти вимагають підв’язки.
Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia) — її не так вже й часто садять, а даремно, оскільки ця запашна рослина не тільки заспокоїть після довгого дня в саду, але й красиво виглядає з іншими рослинами, наприклад, трояндою. Ароматна лаванда спокійно переживе зиму навіть на балконі або лоджії.
Насінню необхідна стратифікація в холодильнику протягом 1,5-2 місяців. Садять насіння цієї рослини неглибоко: достатньо на півсантиметра закопати в землю і, накривши тару склом або плівкою, чекати сходів. Всього півтора місяця і лаванду можна розсадити по окремих горщиках, а в травні або на початку червня її і зовсім «виселяють» на вулицю.
Порада. Варто звернути увагу на те, що молоденькі лаванди переживають холод гірше, ніж дорослі, тому потрібно переконатися в стабільності погоди, перш ніж пересаджувати її в грунт.
Сальвія (Salvia) — багато хто, напевно, подумає, що це якась заморська рослина, яку зовсім недавно вивели, але ні, це звичайна шавлія, а точніше, блискуча шавлія. Ця рослина досить популярна, але у себе на батьківщині (Америка) вона вирощується як багаторічна рослина, а в Росії, з її мінливим кліматом, сальвія живе лише один рік.
Цю рослину можна висіяти також і на початку березня. Коли у шавлії з’явиться чотири своїх листки, її можна висадити в горщик, а в травні-червні висаджувати в ґрунт.
Порада. Сальвія не виглядає в одиночній посадці, саме тому садять її групами, адже рослина приваблює своїм насиченим кольором здалеку. Найпопулярнішим серед садівників є червоний колір «американського друга», але існують також інші його сорти.
Ми розглянули, насіння яких квітів потрібно садити вже зараз і деякі особливості їх посадки. Тепер вам варто зробити вибір і приступати до справи. Адже посіяна розсада квітів в лютому подарує вам їх раннє і рясне цвітіння.
