Бегонія бульбова та її підвиди
Бегонія бульбова (Begonia tuberhybrida) — один з видів великого сімейства бегонієвих. Це південна гостя з тропіків, яка в XIX столітті потрапила до Європи і оселилася назавжди. Розведення бегонії та її селекція беруть свій початок у Бельгії, яка починаючи з 1867 року і донині є лідером з вирощування цієї рослини. Завдяки роботі селекціонерів з’явилися махрові сорти з великими і дрібними квітками, що мають бородавчасті, складчасті, зубчасті, бахромчасті і розсічені пелюстки, квітки з контрастною облямівкою і різні нові відтінки.
Бульбові бегонії — це трав’янисті рослини-багаторічники, у яких нижче кореневої шийки формується бульба з мочковатими корінцями. Бульба дорослої рослини округло-плоска неправильної форми близько 5 см діаметром, з невеликим поглибленням з одного боку. На бульбах закладаються бруньки відновлення. Стебло м’ясисте, соковите і досить крихке, зеленого кольору (може бути злегка червонуватим), все вкрите тонкими ворсинками. Виростає в середньому від 15 до 35 см. Гілкується бульбова бегонія слабо. Листя асиметричної форми з загостреною верхівкою, розташовуються на довгих опушених черешках. Мають добре виражене пальчасте жилкування. У темно-зеленому забарвленні листя деяких сортів присутні антоціанові пігменти.
Квітки різностатеві, утворюють невеликі суцвіття (до 5 шт.). За своєю формою вони дуже різноманітні. Крім простих, існують махрові і напівмахрові різного забарвлення. За величиною квітки (в залежності від сорту) бувають від 2 до 20 см. Жовто-помаранчеві дрібні насіння (вони трохи більші, ніж у бегонії вічноквітучої) заховані в плоді — трикутній крилатій коробочці. Махрові сорти часто не утворюють плодів. В даний час бульбові бегонії прийнято ділити на такі групи:
- Дрібноквіткова (Мультифлора) — квітки можуть бути прості і махрові, розмір яких 2-5 см.
- Середньоквіткова (Мультифлора максима і Бертіні) — квітки від 5 до 10 см.
- Великоквіткова — розмір квіток від 11 до 20 см, можуть бути простими з бородавчастими, складчастими, гігантськими і облямованими пелюстками, а також махровими з бахромчастими, піоновидними, трояндоподібними, нарцисоподібними і камелеподібними формами.
- Ампельна бегонія (пендула, каскадна) — квітки розміром від 2 до 8 см прості і махрові, пагони з квітками довгі від 25 до 100 см.
А зараз пропонуємо вам познайомитися з деякими з безлічі сортів. Ви побачите, яка буває бульбова бегонія, фото об’єктивно це проілюструють. – Bouton de Rose — трояндоподібна бегонія, діаметр квітки в середньому 15 см, пелюстки білі з насичено-рожевою облямівкою, посередині зібрані в бутон, що нагадує троянду. – Double — сортосерія піоновидної бегонії, розмір квітки 10-12 см, буває червоною декількох відтінків, білою, рожевою, помаранчевою, жовтою. – Daffodil Salmon — яскравий представник нарцисовидної бегонії дивовижного лососевого кольору і незвичайної форми.
– Camelia Flora pink-white — камелеподібна бегонія незвичайного забарвлення червоного кольору з білим відливом по краях, має особливість цвісти навіть у сильно затіненому місці. – Fimbriata — бахромчаста сильно махрова сортосерія, квітки дуже нагадують гвоздику, забарвлення рожеве, помаранчеве, червоне, біле, жовте. – Crispa Marginata — це сортосерія зі складчастими квітками з хвилястим краєм, квітки жовті з червоною облямівкою і білі з малиновою (10-12 см в діаметрі).
– Cristata yellow — представник бородавчастих сортів, квітка проста жовтого кольору близько 11 см, жилка по центру пелюстки має вирост, схожий на бахрому. – Мultiflora Мaximum — середньоквіткова сортосерія з махровими квітками білого, жовтого, темно-рожевого, червоного і темно-червоного забарвлення, діаметром близько 7 см. – Bertini Skaugum — низькі кущики з похилими гілочками, сильно кущисті, квітки 5-9 см різного ступеня махровості червоно-оранжевого тону, рідше зустрічаються білі, рожеві, жовті. Серед дрібноквіткових мультифлор можна назвати сорти Frau Helene Harms, Ami Jean Bard, Bergermaster, La Madelon, Yellowhammer.
Корисно буде прочитати:
Вирощування бегонії вічноквітучої Дуже часто при згадці про бегонію на думку спадає кімнатна рослина, яку вирощують у горщиках і кашпо. І ми навіть не…Ампельна бегонія
Бульбові бегонії мають підвид — ампельні, або каскадні, або пендула (Begonia tuberhybrida pendula), на ньому зупинимося докладніше. Такий тип бегонії має довгі пагони від 30 см до 80 см і більше, а також розташовані на довгих квітконосах суцвіття. У цьому підвиді зустрічаються рослини з простими і махровими, дрібними і великими квітками. Стебла у ампельної бегонії досить тендітні. Розміщують її зазвичай в підвісному кашпо або вазоні на високій ніжці, щоб гілочки вільно звисали. Вони формують чудові каскади з великою кількістю красивих звисаючих квіток різних забарвлень. Ці рослини широко використовуються у вертикальному озелененні. Як прекрасна ампельна бульбова бегонія, фото покаже без перебільшення.
Назвемо деякі сорти ампельної бегонії. Приголомшливі величезні махрові квітки сортосерії Splendide: біло-рожеві, абрикосово-кремові, переливчасто-рожеві, звисаючи на дуже довгих квітконосах, викликають захоплення. Чудова сортосерія Illumination, рослина утворює щільний «водоспад» з довгих 80-100 см гілок і безлічі чудових махрових квіток різних кольорів (близько 7 см). Дуже красиві сорти «Венера», «Белла», «Очікування», «Кармен». Ви вже переконалися, якою надзвичайно красивою квіткою є бульбова бегонія. Тепер потрібно розібратися, як їх розмножити і виростити.
Способи розмноження
Розмноження бульбових бегоній, як і більшості інших рослин, може відбуватися насінням і вегетативно. Насінням бульбову бегонію розмножують рідко. Пов’язано це з тим, що більшість красивих гібридних сортів не дають насіння (безплідні) або дають сильне розщеплення (не зберігають батьківських ознак). Однак стійкі сорти або спеціальні гібриди можна виростити з насіння. Бегонія садова має дрібнісіньке насіння, яке надзвичайно незручно сіяти. Робити це потрібно в лютому, змішуючи їх з дрібним піском або використовуючи для контрасту сніг. Грунт звичайний для розсади, посів поверхневий, полив обережний крапельний. Пророщують насіння при температурі близько 25 градусів під прозорою плівкою. Пікірують, як і іншу розсаду, після утворення перших листочків. Може знадобитися ще одна пікіровка.
Частіше застосовується вегетативне розмноження бегонії живцями або поділом бульби. Живцювання бегонії можна проводити восени і навесні. Якщо ви вирішили підготувати живці з осені, то для цього в кінці серпня, перед тим як викопати їх з відкритого ґрунту, відокремте пагони від бульби. Потім посадіть живці в невелику ємність з легким ґрунтом, заглибивши приблизно на 4 см і помірно поливайте. Бегонії дуже теплолюбні, тому температура для вкорінення повинна бути 22-25 градусів. Для кращої приживлюваності зріз можна занурити в «Корневін» і присипати товченим вугіллям. Навесні вкорінені пагони слід пересадити в окремі горщики в новий грунт. Осінні живці не заготовляють від рослин-першорічок, вирощених з насіння. Якщо ви вирішили розмножити бегонію навесні, то живцювані бульби після тримісячного періоду спокою в січні висаджують для проростання. Як правильно це зробити, ми розглянемо в наступному розділі. Коли паростки досягнуть приблизно 10 см і у них з’явиться 3 листочки, то зрізаємо гострим ножем частину паростка з двома міжвузлями і двома листочками (один нижній листочок обов’язково залишаємо на бульбі). Не забуваємо живці просушити (2-3 години) і припудрити вугільним порошком. Потім висаджуємо в легку і поживну грунтосуміш (пісок, торф, земля), накриваємо пакетом і ставимо в тепле місце для вкорінення. Підтримуємо вологість грунту. Вкорінення повинно відбутися приблизно через місяць. Потім молоді рослини розсаджують в окремі горщики і забезпечують достатньо світла.
Іноді укорінення проводять у воді. Це найчастіше роблять з листовими живцями. Для цього в стаканчик з холодною кип’яченою водою кладуть деревне вугілля, на нього ставлять листочок з черешком. Вода повинна покривати не більше 1 см черешка. Можна накрити лист зі стаканчиком пакетом (зробити міні-тепличку). Коли з’являються корінці, пересаджують в грунт. Але основний спосіб розмноження у даного виду бегоній — поділ бульби. Для цього використовують дорослі бульби (старше 3 років). В кінці зими, коли на бульбі, що прокидається з’являються маленькі паростки (до 4 см), гострим ножем розрізаємо її на частини (в кожній частині повинна бути добре розвинена брунька). Потім присипаємо зрізи порошком з деревної золи (вугілля) і протягом доби просушуємо. Після акуратно висаджуємо в легкий поживний грунт, щоб діленка бульби була заглиблена наполовину. Обережно поливаємо, накриваємо прозорим пакетом (для підтримки вологості повітря) і ставимо в тепле місце. Коли рослина вкорениться, знімаємо пакет і досипаємо зовсім небагато землі (не заглиблюємо). Таким способом ми не тільки розмножуємо рослину, але і омолоджуємо бульби. Так як старі бульбові бегонії (після 5-6 років) вже погано цвітуть.
Як доглядати
Перш ніж розбиратися з посадкою і доглядом, почнемо з покупки бульб бегонії. Купуючи бульби, зверніть увагу, щоб вони були щільні і не пошкоджені, не беріть м’які або зморщені. Забарвлення їх повинно бути рівномірно коричневим без будь-яких плям. Бажано, щоб на бульбі було кілька прокинулися бруньок. Однак, якщо є вже стеблинка (нехай навіть невелика), то брати не слід. «Будити» бегонію після зимової сплячки потрібно не раніше другої половини лютого. Інакше через нестачу світла вона буде витягуватися. Якщо вам належить весняне транспортування бегоній на дачу, то пророщувати починайте в березні, щоб до моменту переїзду вона не була дуже великою і не зламалася. Якщо на бульбі ще немає паростків, то її можна помістити в пакет з вологими тирсою або на мокрий рушник і потримати кілька днів. А можна просто замочити на добу в розчині «Циркону» і посадити.
Далі важлива правильна посадка бульбової бегонії. Беремо маленькі ємності (горщики або стаканчики), наповнюємо легкою поживною грунтосумішшю і садимо туди бульбочки, заглиблюючи їх наполовину. Садити бульбу обов’язково потрібно правильно — виїмкою вгору і не заглиблюючи. Поливати необхідно обережно по краю стаканчика, на бульбу лити не можна — загниє. І пророщуємо так в теплому місці (18-20 градусів), поливаючи і періодично обприскуючи з пульверизатора для підтримки достатньої вологості (але дотримуємося міри). Поступово рослини прокинуться і підуть у ріст. Посадка бегонії бульбової у відкритий ґрунт проводиться в кінці травня або на початку червня (в залежності від вашого клімату), головне, що заморозків бути вже не повинно. Місце вибирайте захищене від вітру з легкою півтінню. Ґрунт пухкий і поживний, слабокислий. Полив потрібен регулярний, земля не повинна пересихати. Поливати потрібно під корінь, заливати листочки не можна. Відстань між кущиками витримують близько 20 см. Підгодовують повним комплексом добрив раз на два тижні.
Якщо рослина зимувала прямо в горщику, то в кінці зими її виставляють в тепле світле місце і починають регулярно поливати. А після появи маленьких паростків відразу ж пересаджують в свіжий грунт. Це потрібно зробити, поки паростки не витягнулися більше 5 см. Якщо момент для пересадки втрачено, то слід зробити перевалку. При вирощуванні у вазоні, ємність не повинна бути глибокою (бегонію сильно не заглиблюють), і обов’язково потрібен хороший дренаж. Якщо висаджуєте в дуже велику ємність кілька рослин, то витримуйте відстань в 12-15 см.
Як правильно перезимувати
Найбільше бульбова бегонія боїться холодів. Звичайно, адже вона тропічна квітка. Тому до кінця літа вже слід задуматися про її зимівлю. Поступово з настанням осені скорочують полив і перестають підгодовувати. Останнє підживлення робимо без азоту, але з підвищеним вмістом калію. Починаючи з вересня бутони слід обривати, щоб рослина не витрачала сили на цвітіння. Пагони і листочки нехай поступово відмирають самі. Але як тільки з’явиться загроза навіть наймінімальніших заморозків (терміни залежать від вашого клімату), відразу ж викопуємо бегонії, а ті, що ростуть на вулиці в горщиках, заносимо в приміщення і припиняємо полив. Бульби, що залишилися в горщиках, зберігаємо без поливу в сухому ґрунті в приміщенні з температурою від 5 до 10 градусів. Викопані бульби просушуємо кілька днів, щоб добре обсипалася земля. А потім прибираємо на зберігання. Вивчивши досвід любителів бегоній, пропонуємо вам кілька варіантів зберігання.
- Складаємо бульби в картонні коробки, пересипаючи їх сумішшю піску з вермикулітом (можна пересипати сухою тирсою або торфом) і зберігаємо в прохолодному місці (5-10 градусів).
- Якщо бульб небагато, то поклавши їх в пакет з дірочками і пересипавши сухою тирсою або перлітом, поміщаємо на зиму в овочевий відсік холодильника.
- Також в овочевому відсіку холодильника можна зберігати бульби, просто загорнуті в кілька шарів газети.
Ці способи стосуються тільки дорослих рослин. Оскільки бегоніям-першорічкам потрібно наростити масу бульб, вони не впадають у сплячку, і зелена частина у них не відмирає. Вони зимують у горщиках на підвіконні (обов’язково в світлому місці) при дуже помірному поливі. Навесні сильно витягнуті пагони зрізаємо на живці. А рослину пересаджуємо в новий грунт або трохи пізніше відразу на клумбу.
Бульбові бегонії дуже потребують періоду зимового спокою, так як вони повинні «відпочити і набратися сил» перед появою нових паростків. В кінці літа бегонії починають нарощувати бульби, тому потрібно обривати бутони і підгодувати їх калієм, щоб рослина встигла накопичити поживні речовини для нового сезону. Період спокою для цього виду бегоній повинен бути близько трьох місяців (листопад — середина лютого). Якщо залишити рослину взимку цвісти на підвіконні, то навесні вона може загинути.
Хвороби та шкідники
Бегонія бульбова не дуже схильна до захворювань і нападів шкідників. Однак при неправильному догляді або сильно несприятливих погодних умовах неприємності трапляються. При надмірно сухому повітрі або недостатньому поливі листя і бутони можуть сохнути і опадати. Необхідно забезпечити рослині правильний догляд. Через надмірну вологість виникають сіра і листова гнилі, борошниста роса, кореневі інфекції. У такому випадку необхідно виключити перезволоження і провести обробку фунгіцидами. Обробка інсектицидами або акарицидами допоможе впоратися з галовими і листовими нематодами, трипсами, несправжньою щитівкою, білокрилкою, попелицею. Хвору рослину на час лікування бажано відсадити і провести профілактичну обробку її «сусідів».
Використання в ландшафтному дизайні
Бульбові бегонії хоч і недостатньо широко, але знайшли своє застосування в ландшафтному дизайні. Багато садівників вважають бегонію виключно домашньою рослиною і бояться висаджувати її на клумби. Але це даремно. Адже не дарма бульбова бегонія відноситься до садових видів. Іноді, оселившись в саду, вона стає ще красивішою і пишнішою, ніж була в будинку. У різних квітниках вони, безсумнівно, будуть чудовим компонентом нижнього ярусу. Завдяки різноманітності забарвлень, з бегоній виходять дивовижні кольорові малюнки на килимових моноклумбах. Дуже красиві з бегоній квітучі низькі бордюри.
Ампельні види в підвісних кашпо будуть приголомшливою прикрасою балкона, тераси, альтанки. А посаджені в декоративні вазони на високих ніжках зроблять романтичною і ошатною вхідну зону.
Низькорослі сорти традиційно «дружать» з аліссумом і лобеліями. У поєднанні з цинерарією вони вигідно підкреслюють переваги один одного. Оскільки бульбова бегонія відрізняється особливо яскравими фарбами, то вона буде дуже красиво виглядати на тлі зелені невеликих чагарників. Оскільки бегонія добре переносить затінення, її можна використовувати для декорування тінистих ділянок саду і місць під деревами.
Тепер ви знаєте, наскільки цікава і красива бегонія бульбова, посадка і догляд за нею, однак, вимагатимуть деяких витрат часу і сил. Але для справжніх шанувальників цієї чудової квітки, такі клопоти перетворюються на задоволення.
