Які добрива необхідні навесні на дачній ділянці

Весна – пора пробудження рослин, їх старт у новий сезон. Щоб цей старт був успішним, і наші «зелені друзі» порадували пишністю листя і красою цвітіння, необхідно подбати про їх «харчування». Добрива навесні дадуть рослинам сили для активного росту і розвитку. Які добрива підходять для весняного підживлення, підкаже наша стаття.

Як визначити необхідні добрива

Земля, як і все живе, вимагає догляду. Вона годує рослини і поступово її родючість виснажується. Наше завдання – поповнювати витрачені запаси, щоб сади були красивими і здоровими. Допоможе нам у цьому весняне підживлення. Для початку важливо визначити відповідний вид добрив і правильно розрахувати необхідну норму, щоб не завдати шкоди. Добрива поділяють на органічні та мінеральні.

Для визначення, яких саме поживних речовин недостатньо в ґрунті, необхідно зробити його аналіз у спеціальній лабораторії. Однак помітити, що земля на ділянці виснажилася, можна за станом рослин – малим приростом, хворобливим забарвленням листя, слабким цвітінням. Індикатором якості ґрунту є також деякі бур’яни. На поживному ґрунті ви зустрінете мокрицю, лободу, кропиву, а про бідність «харчування» повідомлять польова гірчиця, молочай, ромашка-пупавка, будяк.

Щоб не помилитися з вибором добрив, давайте детально зупинимося на властивостях кожного виду.

Органічні добрива

Органічні добрива складаються виключно з природних компонентів. У їх складі присутні всі необхідні мікроелементи. Найбільш поширеними з них є: перегній, пташиний послід, компост, торф. Рідше використовуються деревна зола, тирса та інші.

Гній вважається хорошим органічним добривом, він здатний збагатити грунт майже всім необхідним. Вносять його виключно перепрілим. Свіжий гній використовувати не можна. При його перепріванні виділяються несприятливі для рослин гази, а також надмірне тепло, що викликає опіки. Азот і фосфор у ньому знаходяться в міцних сполуках, тому не засвоюються рослинами. Також в гної багато нерозкладених насіння бур’янів, а також шкідливих бактерій і личинок.

Гній має 4 стадії перепрівання: свіжий, перепрілий, повністю перепрілий і перегній. Використовуються три останні стадії. При перепріванні в гної підвищується концентрація азоту і калію, а вміст фосфору помітно зменшується. Тому гній змішують з фосфоритовим борошном.

Гній

Весняне підживлення повністю перепрілим гноєм здійснюється найчастіше під перекопування, кількість його внесення визначається ступенем перепрівання, а також видом тварини. Вносити гній в грунт потрібно з інтервалом в три роки.

Перегній – остання стадія перепрівання гною. До його складу також входять перегнила солома, листя і насіння рослин. Це розсипчаста темна маса (майже як ґрунт), яка не має неприємного запаху.
Весняне підживлення перегноєм включає в себе додавання його в посадкові лунки, використання при мульчуванні, а також при перекопуванні. Закладати під перекопування його потрібно на глибину мінімум 15 см (на легких і піщаних ґрунтах ще глибше).

Пташиний послід також вважається повним добривом, в його складі присутні азот, калій, фосфор. Однак реакції розкладання у нього відбуваються дуже швидко, що сприяє виділенню великої кількості азоту і тепла, а це може істотно пошкодити кореневу систему рослин.
Найчастіше його використовують для приготування рідких підживлень. Послід заливають водою, настоюють близько 5 днів, періодично помішуючи. Потім на 0,5 літра отриманого настою додають 10 літрів води, і цією сумішшю поливають підготовлені лунки (1 л на 1 кв. м).

Сухий послід перетирають в пил, потім змішують із землею (40 г на 1 кв.м). Також трохи сухого посліду можна додати в суміш для мульчування.

Торф – природний матеріал, що утворюється в процесі перепрівання рослинних і тваринних залишків, при мінімальному доступі кисню і високій вологості. Тому місцем його утворення є болота, мулисті озера, невеликі водойми з дуже слабкою течією.

Торф

За рівнем залягання і ступенем розкладання розрізняють: низинний (глибокий, повністю розкладений), верховий (дуже слабо розкладений), перехідний (середнє залягання і середній ступінь розкладання). У свіжому непровітрюваному торфі можуть міститися шкідливі для рослин речовини.

Як добриво торф не дуже цінний, так як в його складі в достатній кількості присутній тільки азот, але і він погано засвоюється рослинами. Головна цінність торфу в високому вмісті гумусу (близько 60%) і волокнистій структурі. Якщо на вашій ділянці грунт пухкий, легкосуглинний, то внесення торфу особливого ефекту не дасть. Але піщані або глинисті ґрунти торф значно поліпшить. Такий ґрунт стане багатшим на органічні речовини, буде більш повітро- і водопроникним.

Навесні торф вносять під перекопування (при поганій структурі і бідності ґрунту). При щільних і злежаних ґрунтах доцільно вносити його по снігу. Перед посівом газону роблять торф’яну підкладку. Також використовується він при мульчуванні, тому що добре затримує вологу і запобігає розмноженню патогенної мікрофлори.

Торф низинний і перехідний – слабокислі, тому не можуть сильно закислити грунт. Якщо ж у вас сильнокислий (верховий) торф, то його кислотність нейтралізують додаванням вапна, доломітового борошна або деревної золи.

Найчастіше торф використовують у комплексі з іншими добривами (органічними та мінеральними).

Корисно буде почитати:

Способи дізнатися кислотність ґрунту на ділянці
Відповідний ґрунт – це майже 90% успіху у вирощуванні будь-якої рослини, адже саме з ґрунту представники флори…

Компост являє собою рослинний перегній із землею (іноді з додаванням гною), що утворюється за допомогою мікроорганізмів. Рослини з нього легко засвоюють поживні речовини. Також він покращує структуру ґрунту, вона стає більш пластичною і водопроникною.

Щоб отримати весняні добрива з компосту, слід починати готувати його заздалегідь. У компостний ящик викладається шарами рослинне сміття, яке пересипається шарами землі. Зверху компостну купу слід чимось прикрити (наприклад, плівкою або шматком шиферу), при посушливій погоді потрібно іноді поливати. Через 6-12 місяців ви отримаєте готовий рослинний компост.

Є компост торфо-гнойовий. Для його виготовлення торф і гній укладаються рівними шарами (близько 25 см). Іноді гнойовий компост роблять із суміші гною, торфу і ґрунту (5:1:1). Бажано додавати фосфоритове борошно.

Вермикультивованим називається компост, приготований за допомогою земляних черв’яків.

Найпоширеніший – компост збірний. Сюди йдуть всі садово-городні та харчові відходи, картон, папір, натуральні тканини. Шари органічного сміття пересипаються землею і поливаються гнойовою рідиною. З харчових відходів не слід класти в компост кістки, жир, шерсть. Врахуйте також, що відходи м’яса, риби, молочних продуктів при гнитті будуть видавати дуже неприємний запах. У збірний компост, для правильного балансу поживних елементів, бажано додати фосфор і вапно.

Визначити готовий компост нескладно. Він має запах лісової підстилки, а також однорідну структуру, дуже схожу на пухкий ґрунт.

Навесні компост використовують майже так само, як і перегній. При посадці будь-яких рослин його додають в підготовлені лунки або ями. Розкидають поверх зеленого газону. Застосовують як мульчуючий матеріал.

Деревна зола – це мінеральний залишок після спалювання деревини (соломи, бадилля). Є прекрасним калійно-фосфорним і вапняним добривом. Містить безліч корисних мікроелементів, але в ній відсутній азот.

У весняний період найчастіше вносять золу в посадкові лунки. Від ступеня закисленості ґрунту будуть залежати норми її внесення. Завдяки великій кількості калію, зола має здатність знижувати кислотність ґрунту. Також вона пригнічує патогенну мікрофлору, що розвивається в кислому середовищі.

Безумовно, органічні добрива мають безліч переваг і можуть забезпечити саду весь комплекс необхідних поживних речовин, проте вони вимагають доповнення у вигляді деяких мінеральних складових.

До недоліків органічного підживлення можна віднести:

– Трудомісткість внесення.

– Обмежена доступність.

– Сильна концентрація (гній, курячий послід).

– Неприємний різкий запах.

– При їх надмірному внесенні навесні, можуть провокувати грибкові захворювання рослин. Велика ймовірність присутності личинок шкідників.

– Торф і гній, змішані з тирсою або при неправильному компостуванні, втрачають азот.

Ми розглянули основні органічні добрива. Тепер розберемося, які мінеральні добрива можна використовувати в весняному саду.

Корисно буде почитати:

Обприскування сечовиною та інші весняні роботи в саду
З кожним днем весна все більше нагадує про себе. Природа починає прокидатися від зимового сну. І у садівників настає…

Мінеральні добрива

Є садівники, які не довіряють мінеральному підживленню, вважаючи його шкідливою «хімією», що псує землю і рослини. Але це неправильна думка. Безумовно, мінеральні добрива не покращують структуру ґрунту (з цим чудово справляється органіка), але вони більш повно і швидко забезпечують рослини такими необхідними речовинами, як азот, фосфор, калій. Створені різні комплексні добрива, що забезпечують рослинам всю необхідну кількість поживних речовин.

Працювати з мінеральними добривами набагато простіше і зручніше. Випускаються вони у вигляді гранул порошку або рідини. Важливо тільки суворо дотримуватися необхідних дозувань, зазначених в інструкціях.

Під час інтенсивного весняного росту всі рослини потребують підвищеної кількості азоту. Для цього розроблені спеціальні комплексні добрива з маркуванням «весняні». На відміну від органіки, вносити мінеральні добрива необхідно щороку.

Всі мінеральні добрива поділяють на азотні, калійні, фосфорні.

Азотні. Азот забезпечує рослинам інтенсивне зростання, тому він особливо важливий саме навесні.

• Сечовина (карбамід) – амідна форма добрива, в ній присутній 46% азоту. Перетворюється в грунті і добре засвоюється рослинами. Легко розчиняється у воді. Змішувати її з аміачною селітрою не можна. Карбамід є кислим добривом, але після засвоєння рослинами азоту не залишає в ґрунті кислотних залишків.
• Аміачна селітра – амонійно-нітратна форма, у складі якої міститься 34% азоту. Швидкодіюче, легкорозчинне добриво. Дуже гігроскопічна і вибухонебезпечна. Її обов’язково треба зберігати в сухому місці, подалі від джерел займання. Трохи підкислює грунт при нестачі в ньому калію. Надмірне закислення нейтралізується вапном або доломітом.
• Сульфат амонію (сірчанокислий амоній) – амонійна форма добрива, має в своїй структурі 21% азоту. Водорозчинний, але в ґрунті (особливо кислому) може затримуватися. Значно підкислює ґрунт, рекомендується регулювати кислотність за допомогою вапна і доломіту.

• Натрієва селітра – нітратна форма добрива, містить 16% азоту. В силу деяких хімічних особливостей використовується виключно як весняне підживлення. Дуже легко засвоюється рослинами, але підлужнює ґрунт. Не рекомендується її застосування на засолених ґрунтах.

Фосфорні. Цей вид мінеральних добрив сприяє формуванню потужної кореневої системи та активізації всіх обмінних процесів у рослинах. Одночасно з вапном і золою їх вносити не можна, оскільки втрачаються добривні властивості фосфору.

• Суперфосфат – у своєму складі має близько 20% оксиду фосфору, а в домішках присутні сірка і гіпс. Повільно розчиняється у воді, тому є препаратом «уповільненої» дії. Дуже добре зарекомендував себе в суміші з органікою.
• Подвійний суперфосфат – відрізняється від простого підвищеним вмістом (близько 45%) засвоюваного оксиду фосфору, а також відсутністю в складі гіпсу, що покращує його водорозчинність.

• Фосфоритне борошно – оксид фосфор в ньому присутній трохи більше 20%. Важкорозчинне у воді. Тому для поліпшення розчинності застосовується в суміші з іншими мінеральними добривами. Ефективно використовується в приготуванні перегною і компостів. Добре засвоюється тільки на кислих ґрунтах.

Калійні. Підвищують опірність рослин захворюванням, сприяють активному цвітінню. Всі добрива цього виду добре розчинні. Найчастіше використовуються в комплексі з азотними і фосфорними.

• Хлористий калій – до його складу входить до 60% окису калію. Містить хлор, який може згубно впливати на деякі рослини. Тому навесні рекомендується розміщувати його в найвологішому шарі ґрунту. При таненні снігу, а також з весняними опадами шкідливий хлор вимивається.
• Калійна сіль – є сумішшю хлористого калію з каїнітом і сильвінітом. У ній присутнє до 40% окису калію, крім цього, ще хлор і солі натрію. За своєю дією аналогічна хлориду калію. Це добриво більше підходить для осіннього підживлення, навесні його можна вносити тільки на дуже вологих ґрунтах.

• Сульфат калію (сірчанокислий калій) – дуже цінне добриво. У ньому міститься близько 50% оксиду калію. Підходить абсолютно всім рослинам.

Крім розглянутих нами простих добрив, широко представлені складні – комплексні.

• Калійна селітра – суміш азоту і окису калію. Застосовується як безхлорне калійне добриво. Добре розчиняється у воді. Слід дотримуватися обережності при зберіганні, оскільки воно вогненебезпечне.
• Амофос – добриво, що містить близько 50% азоту і 12% фосфору. Підходить практично для всіх рослин. Разом з гноєм дає особливо хороші результати.
• Нітрофос – подібний до амофосу, в ньому присутні по 20% фосфору і азоту. Успішно застосовується в місцях, що не потребують калію.
• Нітрофоска – містить приблизно по 15% азоту, калію і фосфору. Навесні використовується переважно на легких піщаних ґрунтах.
• Нітроамофоска – в її складі присутні азот, калій, фосфор (приблизно по 15%) і 2% сірки. Це універсальне добриво добре засвоюється.
• Діамофоска – збагачене іншими мікроелементами комплексне добриво, в основі якого по 26% фосфору і калію, а також 10% азоту.

Розглянувши основні мінеральні добрива, ми навмисно не вказали норми використання. Для правильного їх застосування слід чітко керуватися інструкцією, що додається до препаратів. Недотримання суворих норм внесення може нашкодити рослинам.

Звичайно, в ґрунті присутні всі необхідні для рослин мікроелементи, але не завжди в достатній кількості і доступній для них формі. Мінеральні добрива не є альтернативою органічним, як вважають деякі люди. Вони успішно доповнюють одне одного – органіка підвищує якість ґрунту, покращуючи його, а всі необхідні для успішного росту і розвитку мікроелементи надають рослинам мінеральні добрива.

Застосування добрив навесні

Особливістю застосування мінеральних добрив навесні є їх зручний розподіл по снігу, що починає танути. Тала вода забезпечує необхідне зволоження для розчинення, вимиває з них шкідливий хлор, поживні речовини добре проникають вглиб ґрунту. Однак, якщо ваша ділянка має ухил, то мінеральне підживлення слід проводити на мокру землю, після повного сходу снігу. Інакше всі гранули будуть змиті потоками води.

Використовуються всі види добрив також під весняне перекопування (мінеральні, перегній, торф). Обидва типи добрив також додаються при посадці в лунки, ями, канавки.

Підживлення дерев навесні (як і чагарників) полягає в розподілі добрив навколо стовбура по діаметру крони з подальшим мульчуванням. Весняне мульчування органікою захистить всі рослини від надмірного випаровування вологи, пізніх нічних заморозків.

Розглянувши основні види добрив, проаналізувавши їх позитивні і негативні сторони, напрошується висновок, що всі вони важливі і підходять для використання. Шкоду рослинам завдають не якісь певні добрива, а їх неправильне безвідповідальне застосування. Тому весняне підживлення саду має бути проведено правильно, з використанням усіх необхідних органічних і мінеральних добрив.