Для чого потрібні тротуари з бетонною основою?
Подібні бетонні майданчики будуються в місцях з високою пішохідною прохідністю або, наприклад, на стоянках для легкових і вантажних автомобілів, і, як правило, використовуються в межах міста. Однак власнику приватного будинку також може знадобитися конструкція такого роду для господарських потреб. Оскільки бетон ідеально підходить для проблемних ділянок з пучистим (глинистим) або схильним до сильної усадки ґрунтом, ми розглянемо саме цей спосіб.
Переваги методу
Якщо ви все ще сумніваєтеся і задаєте собі питання: «А чи можна взагалі класти тротуарну плитку на бетон?», то будьте впевнені – можна і потрібно. За допомогою цього способу можна створити поверхні, які з легкістю витримують значні навантаження без будь-якої деформації. Крім того, споруди з використанням бетонної суміші служать набагато довше, на відміну від традиційних доріжок на щебені або піску. Така помітна перевага зумовлена тим, що:
- Бетонний моноліт має здатність залишатися зафіксованим на одному місці, незважаючи на вплив зовнішніх факторів, навіть на нестійкому ґрунті;
- Технологія укладання тротуарної плитки на бетонну основу гарантує мінімальну усадку основи з часом;
- Бетон не пропускає вологу, що сприятливо позначається на терміні його служби та безпеці споруди. Крім того, ця властивість надзвичайно корисна, якщо власник ділянки планує укладати відмостку.
Вибираючи цей спосіб укладання, потрібно володіти певними знаннями та навичками у сфері будівництва, оскільки в подальшому розібрати конструкцію та виправити помилки буде вкрай проблематично.
Корисно буде прочитати:
Гумова плитка для дачної ділянки Без доріжок і різних майданчиків не обходиться жоден проект з благоустрою, ландшафтний план саду або території…Все, що потрібно знати про матеріали
Технологія укладання бруківки на бетон передбачає наявність таких інструментів: кельма, трамбувальна машина, бетономішалка, будівельні рівні, гумова киянка, поливальний шланг, граблі та віник. З витратних матеріалів вам знадобляться: пісок, цемент (бажано високої марки), щебінь, кілочки та міцна розмічальна нитка (мотузка).
Дуже важливо не тільки мати доступ до всього необхідного, але й правильно розрахувати потрібну кількість, щоб уникнути зайвих витрат:
- Кількість плитки розраховується за загальною площею майбутньої конструкції. Для підстраховки придбайте обсяг, що на 8-10% перевищує розрахунковий: так ви будете впевнені в тому, що вам вистачить матеріалу і на будівництво, і на випадок ремонту;
- Інгредієнти для насипної основи закуповуються в обсязі, розрахованому за формулою N*M, де N – це площа поверхні споруд, а M – необхідна товщина основи. Отримане число позначає необхідний обсяг, виражений у кубометрах.
- Необхідна кількість бордюрних блоків – це периметр всієї конструкції, за винятком місць, де вона примикає до будівлі та інших споруд (їхній фундамент виконуватиме роль бордюру);
- Кількість бетону залежить від передбачуваної міцності майданчика. Так, для приготування одного кубічного метра бетонної суміші класу В20 знадобиться 0,3 т цементу, 1,15 т щебеню, 0,7 т піску та близько 170 л води.
Виконуємо монтаж: покрокова інструкція.
Крок 1 – підготовка майданчика
Укладання тротуарної плитки на бетон починається набагато раніше, ніж безпосереднє облицювання конструкції. Для початку потрібно ретельно підготувати територію, на яку кладуть основу.
Перший етап – розмітка території, призначеної для будівництва. Від точності розрахунків залежить міцність всієї ділянки, тому розмітці потрібно приділити особливу увагу. Можна використовувати для цього кілочки з металу або дерева, а також розмічальну нитку.
Потім у ґрунті робиться поглиблення, достатньо котловану глибиною до 30 см. Під час викопування слід виходити за намічений контур на товщину бордюру і ще 20-30 мм. Якщо ґрунт пухкий, слід зняти весь родючий шар, оскільки він погано ущільнюється.
Земля в котловані як слід утрамбовується за допомогою інструментів і води, щоб уникнути просідання. Тепер можна переходити до спорудження подушки для бруківки.
Крок 2 – нижній шар і встановлення бордюрів
Одна з поширених запобіжних заходів – укладання на дно котловану гідроізоляційного шару, однак майбутній майданчик і так з великою ймовірністю не дасть пробитися нагору ні зелені, ні воді.
У отриману ложу за бажанням укладається невеликий шар піску або георешітка, на які кладеться щебінь, товщина його шару повинна бути від 10 до 15 см. Після цього переходять до одного з найважливіших етапів: спорудження опалубки. Її роль можуть виконувати звичайні дошки, зафіксовані по периметру всієї розмітки, або заздалегідь встановлений бордюр.
Бордюрні блоки встановлюються нижче основного рівня кладки: верхня межа кожного блоку не доходить до плитки на 2-3 см. Цей захід забезпечує відтік води на доріжці. При цьому для укладання бордюру викопується окрема траншея, в яку так само, як і в основний котлован, закладаються шар щебеню та шар бетонного розчину товщиною 3 см. Блоки укладаються на розчин і вбиваються в нього за допомогою гумового молотка. Укладання плитки проводиться через добу після установки бордюрних блоків, щоб бетон встиг схопитися.
Крок 3 – заливання бетонної основи та зміцнення конструкції
Перш ніж укласти тротуарну плитку на бетонну основу, необхідно спорудити саму основу. Для створення міцнішої конструкції рекомендується покласти на щебеневий шар металеву арматуру з товщиною прутів приблизно 1 – 1,2 см.
Бетонна суміш заливається на щебінь і арматурну сітку – її товщина повинна бути не менше 20 см для автостоянки і не менше 10 см для пішохідної зони. Марка бетону впливає на міцність споруди. Чим вища марка (М100 – М450), тим довше прослужить тротуар; для майданчиків на приватних ділянках використовується, як правило, бетон марок М100 або М200. Слід враховувати, що хороші матеріали вимагають відповідних фінансових вкладень, тому оптимальним варіантом буде знайти найкраще співвідношення ціни та якості.
Для заливки прийнято використовувати суміш з піску, цементу та щебеню у пропорціях 2:1:3. Процедура виглядає наступним чином: спочатку 3-5 сантиметрів бетонної суміші, потім арматура, потім ще один, більш щільний прошарок бетону, товщиною від 5 до 10 см. При цьому щебінь у верхньому шарі повинен бути дрібної фракції.
Увага! Для компенсації стрибків тиску і тепла на великих площах в обов’язковому порядку потрібно робити демпферні (температурні) шви кожні 2-3 м2. Ці елементи конструюються за допомогою установки дерев’яних рейок довжиною, що дорівнює ширині бетонного блоку.
Корисно буде прочитати про:
Різні способи укладання тротуарної плитки Коли мова заходить про оздоблення території присадибної ділянки або заднього двору, на вибір пропонується безліч…Крок 4 – укладаємо плитку на монолітну основу
Через деякий час, достатній для застигання бетону, можна укладати бруківку. Що стосується безпосереднього монтажу плитки, то його можна порівняти з укладанням кахлю. Укладати тротуарну плитку можна трьома способами: на сухий розчин, на клей для тротуарної плитки або ж на мокру суміш піску та цементу.
Оскільки плитковий клей – дороге задоволення, а кладка на сухий розчин вимагає високих будівельних навичок, зупинимося на останньому, найбільш простому в реалізації способі. Як покласти тротуарну плитку на бетонну основу, використовуючи сирий розчин?
Ще раз нагадуємо, що до безпосереднього укладання можна приступати тільки після висихання попередньо залитої бетонної основи. Для початку підготовлену бруківку потрібно розкласти на землі, дотримуючись візерунка, щоб чітко бачити його в процесі укладання плит. Після цього бруківка укладається на бетонну відмостку, автостоянку або доріжку відповідно до малюнка.
Цементно-піщану суміш необхідно наносити в зоні досяжності рук будівельника і розрівнювати за допомогою зубчастого шпателя. Як можна частіше перевіряйте горизонтальне положення плиток будівельним рівнем.
Крок 5 – завершальний етап: схоплювання цементу та затирання швів
Через 2-3 доби, коли розчин схопиться, зазори між плитами засипаються просіяним піском. Ще через тиждень тротуар осяде на максимально можливу глибину, а пісок повністю утрамбується, і тоді можна затирати шви спеціальним розчином.
Є й інший спосіб обробки швів: необхідно залити їх цементно-піщаним розчином і пролити водою до повного заповнення простору між плитами. Конструкція буде готова до експлуатації на третю добу після описаної процедури.
Корисні рекомендації та заходи безпеки
Як укладати плитку так, щоб будівництво обійшлося якомога дешевше і не принесло купу клопоту? Слід дотримуватися кількох простих правил, щоб уникнути непотрібних витрат і травм.
- Для економії на облицювальному матеріалі потрібно розрахувати ширину доріжок так, щоб вона вміщувала певну кількість цілих плиток – ви уникнете непотрібного обрізання. Пам’ятайте, що при укладанні бруківки навскоси відходи в будь-якому випадку будуть, і вам доведеться скористатися болгаркою;
- Облицювальні плити обрізаються болгаркою; фахівці радять спочатку надрізати елемент, а потім відколювати зайву частину, щоб було менше пилу та сміття. Перед обробкою прикладіть плиту до місця, де вона буде лежати, і зробіть позначку, за якою будете різати;
- Електричний ущільнювач може значно полегшити завдання створення рівної поверхні. Його можна не купувати, а просто орендувати на певний час;
- Слідкуйте за прогнозами і в жодному разі не починайте кладку бруківки, якщо обіцяють опади. Цементу потрібен деякий час, щоб схопитися;
- Верхню межу доріжки або стоянки радять розташовувати нижче газону – так ви виключите ймовірність зачеплення конструкції під час скошування трави та пошкодження плитки або газонокосарки;
- Бетон категорично забороняється замішувати при температурі нижче нульової позначки;
- Не забувайте про ухил: доріжка може бути або нахилена на один бік, або її середина може бути трохи вище країв. Так вода не буде застоюватися на конструкції. В іншому випадку волога поступово проникне до бетонного шару, і замерзаючи, почне відшаровувати облицювання від монолітного блоку;
- Дотримуйтесь заходів безпеки та прислухайтеся до порад більш досвідчених у будівництві осіб;
- Працюючи з цементним розчином, обов’язково одягайте респіратор, а під час різання плит – захисні окуляри з міцними лінзами. Під час різання або колювання бруківки не допускається розміщення робочих елементів на коліні;
- Контакт з бетоном дуже несприятливо позначається на шкірі рук людини і роз’їдає її, тому працюйте з цим матеріалом тільки в гумових рукавичках. Після завершення роботи всі інструменти відразу ж миються або замочуються у воді.
Тротуарна плитка на бетонну основу – легко! У нинішніх умовах широкого асортименту матеріалів це завдання хоч і вимагає терпіння та певних навичок, все ж під силу кожному власнику заміської ділянки. Дотримуючись технології та слідуючи всім рекомендаціям, ви станете щасливим власником тротуару, який прослужить багато років.
