Досить часто ділянки, що відводяться під сади, дачі та приватну забудову, знаходяться на територіях з надмірним зволоженням. Щоб видалити зайву воду з поверхні землі або з глибини ґрунту, споруджують систему траншей різних видів, які допомагають вирішувати це завдання. Також потрібен дренаж на ділянці з ухилом, якщо там є надмірна кількість вологи в ґрунті або випадає велика кількість опадів.
Які бувають дренажі
Щоб зрозуміти, як правильно зробити дренаж на своїй садовій ділянці, потрібно ознайомитися з їх видами. За способом влаштування дренажі поділяються на кілька видів. Першим варто назвати відкритий тип дренажу. Він являє собою систему траншей глибиною від 20 до 30 см, стінки яких повинні розташовуватися під ухилом в 30 градусів по відношенню до дна.
Його використовують для того, щоб прибрати зайву воду з поверхні ґрунту на ділянках під час рясних опадів і весняного танення снігу. Всі траншеї викопуються під певним ухилом, так щоб вода стікала в бік загальної каналізації або будь-якого водозбірника. Щоб стінки відкритого дренажу не обсипалися і не руйнувалися, їх зміцнюють за допомогою каменів, бетону або рослин з міцною і розгалуженою кореневою системою.
Другим можна назвати закритий або глибинний дренаж, який буває горизонтальним або вертикальним. Цей вид допомагає всередині ґрунту дренувати воду на ділянках з високим рівнем залягання ґрунтових вод. Глибинний горизонтальний дренаж являє собою мережу спеціальних труб з отворами, з’єднаних з водоймою, каналізацією, яром або колодязем. Вони розташовуються на глибині від 0,8 до 1,5 метрів і засипані щебенем, піском.
Вертикальним дренажем називають водозбірні колодязі, де накопичується вода з системи траншей, і які пов’язані з каналізацією або водоймою, яром. Якщо з’єднати такі колодязі з каналізацією немає ніякої можливості, то воду просто відкачують за допомогою занурювального насоса і вивозять в цистернах.
Також варто згадати засипний тип дренажу, який найчастіше використовують на важких і глинистих ґрунтах. Він являє собою досить глибоку траншею, заповнену до половини великим щебенем, на який насипають дрібну фракцію щебеню, а зверху шар звичайної садової землі (від 15 до 35 см).
-
- Закритий або глибинний дренаж
-
- Засипний тип дренажу
Труби для дренажу
При створенні дренажної системи для відводу води на садовій або присадибній ділянці, як правило, використовуються спеціальні перфоровані труби, що виготовляються з різних матеріалів. Термін перфоровані означає, що по всій поверхні труб є отвори різного діаметру (від 1,5 до 5 мм). Зараз в основному для спорудження дренажу беруть труби, виготовлені з полівінілхлориду (ПВХ), поліетилену низького тиску (ПНД) і поліетилену високого тиску (ПВД). Вони мають високу міцність, добре пропускають воду, на них не з’являється корозія і вони досить стійкі до агресивних середовищ.
Ще виробляють азбестоцементні та керамічні труби, але їх використовують рідко, оскільки вони мають велику вагу і складність у проведенні монтажних робіт досить висока. Та й термін служби їх менше, ніж пластикових дренажних труб. У азбестоцементних і керамічних він становить 30 років, а у пластикових – від 50 до 60 років.
Пластикові дренажні труби випускаються одностінними з перфорацією (отворами) і геотекстильним фільтром поверх труби і двошаровими з перфорацією і також з геотекстильним фільтром. Також бувають труби з фільтром з кокосового матеріалу, які застосовують на ґрунтах з великою кількістю глини. Дренажні труби з геотекстильним фільтром використовують на піщаних землях. Фільтри на трубах потрібні для того, щоб отвори на трубах, пісок і щебінь не забивалися мулом і дрібними частинками землі.
Одностінні перфоровані труби використовують на глибині від 2 до 4 метрів, а двошарові – на глибині до 6 метрів. Діаметр труб може змінюватися від 63 мм до 200 мм. Всі пластикові дренажні труби мають гофровану поверхню. Гладка внутрішня поверхня пластикових труб допомагає швидко пропускати велику кількість води. Крім того, ці труби легкі в монтажі і мають демократичну ціну.
Корисно буде прочитати:
Вирівнюємо ділянку з ухиломРідко кому пощастить стати власником абсолютно рівної ділянки землі. На рівній поверхні досить просто…
Робимо поверхневий дренаж
Щоб знати, як зробити дренаж на ділянці, потрібно знати його технологію будівництва. Система дренажу для відведення води з поверхні ґрунту зазвичай робиться з основних або магістральних траншей, які частіше розташовуються по периметру ділянки. Вони мають ухил у напрямку каналізації. Є також і допоміжні траншеї, які проходять по території всієї ділянки від місць, де утворюється найбільша кількість води, до магістральних. Відповідно, допоміжні траншеї мають ухил у бік основних. Зазвичай він становить від 1 до 3 см на один метр.
Перед тим як приступати до спорудження дренажу, обов’язково намалюйте план ділянки і дренажної системи. Проведіть розмітку траншей і стежте за ухилом під час земляних робіт за допомогою інструментів. Це допоможе уникнути неприємних сюрпризів після закінчення всіх робіт. Пам’ятайте, що стінки поверхневого дренажу розташовуються під кутом близько 30 градусів до дна. Їх бажано зміцнити. Це може бути відсипка щебенем або гравієм, а також обробка великими каменями, бетонування і висадка різних рослин.
Після викопування траншей обов’язково проведіть перевірку, як буде сходити вода по дренажній системі. Для цього пустіть по ній достатню кількість води і подивіться, як вона проходить по ній. Якщо на якійсь ділянці вона застоюється, то краще усунути цю проблему до закінчення робіт.
Ще варто відзначити, що система відкритого дренажу може стати центром ландшафтної композиції ділянки, якщо її оформити красивими поєднаннями різних за формою, розміром і забарвленням каменів.
Робимо глибинний дренаж своїми руками
Мережу з дренажних траншей для видалення води в глибині ґрунту викопують згідно із заздалегідь складеним і розміченим на поверхні планом з необхідними ухилами. Ширина траншеї біля дна зазвичай становить не менше 40 см, а глибина визначається проектом. Але зазвичай вона становить від 0,8 до 1,5-2 метрів. Величина ухилу варіюється від 2 до 5 см на 1 погонний метр траншеї.
На рівне і ущільнене дно траншеї насипається невеликий шар чистого річкового піску (грубозернистого) висотою близько 10 см, який також ретельно вирівнюють і ущільнюють.
Потім дно і стінки траншеї застеляють нетканим полотном геотекстилю, щільність якого становить близько 200 грам на метр квадратний. Причому тканину розташовують так, що вона повинна покривати повністю стіни і ще виходити на її краї на 15-25 см. На тканину насипають шар вимитого щебеню висотою від 15 до 25 см, який безпосередньо залежить від складу і водопроникності грунту. На землях з великою кількістю піску висота шару становить близько 15 см, а там, де в складі багато глини – шар щебеню збільшують до 25 см.
Щебінь також обов’язково ущільнюють і вирівнюють з урахуванням необхідного ухилу. Перевіряти ухил потрібно після кожного насипаного шару, його вирівнювання і утрамбовки. На ньому розкладають перфоровану дренажну трубу, яку потім пошарово засипають щебенем або гравієм. Причому кожен шар обов’язково акуратно трамбують. Шар щебеню поверх труби становить від 10 до 25 см.
Поверх дренажної труби і відсипки навколо неї краї нетканого полотна геотекстилю загортаються один на одного з нахльостом. Потім насипають шар піску висотою від 10 до 30 см, після чого траншею заповнюють звичайним ґрунтом, який вийняли під час викопування. Пам’ятайте, що річковий пісок, щебінь і гравій, що використовується при спорудженні глибинної дренажної системи, обов’язково повинен бути чистим від землі, глини або інших дрібних частинок. Зроблений таким способом дренаж буде добре відводити воду і прослужить багато років.
Корисно буде почитати:
Підпірна стінка в ландшафтному дизайніКоли ми купуємо ділянку під забудову, постає питання: вибрати рівну або похилу площадку. Часто пропоновані…
Дренаж на схилі
З ділянок, розташованих на схилах, також потрібно відводити зайву воду з поверхні і зсередини грунту. Адже велика кількість опадів і вода, що утворилася в результаті танення снігу, викликають ерозію землі, сприяють виникненню зсувів, а також розмивають фундамент різних споруд, доріжки, підпірні стінки і сходи. Для таких ділянок потрібно обов’язково поєднувати відкритий і глибинний види дренажів.
Власне, влаштування глибинної дренажної системи на ділянках на схилі мало чим відрізняється від тієї, що виконується на горизонтальних територіях. Але все-таки є деякі моменти, які обов’язково слід врахувати при виконанні цих досить складних робіт. При такому розташуванні ділянки відразу стає зрозумілим, що колодязь для збору або відведення води повинні розташовуватися в найнижчій точці. Основні або магістральні траншеї копають, якщо тільки це можливо, поруч з огорожею.
Допоміжні траншеї направляють до основної під певним кутом. Виходить щось на зразок ялинки. Якщо нахилу місцевості недостатньо для хорошого стоку води, то траншеї викопують, поступово заглиблюючи так, щоб загальний ухил становив від 2 до 4 см на 1 метр погонний дренажу.
Якщо ділянка на схилі займає досить велику площу, то варто поділити її поперечною дренажною траншеєю, яка буде збирати в собі воду з території, розташованої вище. Вода з неї буде відходити по заглибленим дренажним трубам в нижній водоприймач або каналізацію.
Варто пам’ятати, що спорудження дренажної системи на ділянці, розташованій на схилі, вимагає підготовки, уваги, акуратності виконання і, звичайно, фінансових витрат.
Не варто засмучуватися, якщо вам дістався нерівний клаптик землі. Продуманий ландшафтний дизайн на ділянці з ухилом і грамотний дренаж допоможуть перетворити мінуси вашого саду в плюси.
